Англо-католицька церква Канади обирає приєднання до Католицької Церкви у формі, передбаченій Апостольською конституцією «Anglicanorum Coetibus», підписаною Папою Бенедиктом XVI. Більшість лідерів цієї гілки англіканства ухвалили рішення, прийняте на 8-му провінційному і 13-му єпархіальному Синодах. Обидва вони проходили одночасно в Суррей, (Британська Колумбія). В обох асамблеях брав участь архиєпископ Джон Хепворт, примас Традиційного Англіканського співтовариства.
Ієрархи з Ради пресвітерів були одностайні в своєму виборі – створити в запропонованій Папою формі канадський Англо-католицький Ординаріат. Серед делегатів-мирян «за» проголосували 25 з 30. Таким чином, проти виступили троє мирян, а двоє утрималися. Синод ухвалив також резолюцію, що наділяє повноваженнями єпископа Пітера Вілкінсона, за підтримки і згоди Провінційної Ради, в тому, що стосується необхідних канонічних заходів і правил установи Ординаріату. Рада пресвітерів обрала членів Ради тимчасового правління, яка відразу поставила того ж єпископа Вілкінсона першим епископом-ординарієм нової структури. Під час засідання Ради були прийняті також необхідні фінансові рішення.
Тим часом Постійна комісія, виконавчий орган Англіканського співтовариства, в яку входить і архиєпископ Кентерберійський Роуен Вільямс, минулої суботи відхилив пропозицію про виключення Епикопальної Церкви із Співтовариства. Пропозицію висунув представник церковної провінції Південно-східної Азії Дато Стенлі Ісаакс. Під час дискусії члени комісії визнали зростаюче занепокоєння деяких груп Співтовариства у зв’язку з питаннями, що стосуються сексуальної поведінки, проте вони заявили, що розрив небезпечний припиненням діалогу на цю тему, що завдало б збитків всьому Співтовариству. Після висвячування деяких єпископів в лоні Єпископальної Церкви США, що публічно заявили про свої гомосексуальні схильності (останнє висвячування відбулось в травні цього року) англіканські лідери запропонували накласти мораторій на подібні свячення, доки не будуть проведені загальні дебати на цю тему, які допоможуть уникнути розриву. Але розриву може сприяти і призначення єпископами жінок – ще одна тема, якій Англіканська Церква нині приділяє немало уваги.
На нещодавному Генеральному Синоді в Йорці були зроблені спроби прийти до компромісу, визнаючи за парохіями право вибору – мати єпископа-жінку або єпископа-чоловіка. Але механізм вживання цього права в деяких англіканських колах був сприйнятий скептично. Остаточне рішення відклали до Синоду 2012 року. Об’єднання Церкви в Англії «Вперед у вірі», що нараховує близько 10 тисяч членів, продовжує висловлювати критику рішень Йоркського Синоду. Виконавчий директор групи Стів Паркінсон розповів кореспондентові «Оссерваторе Романо»: «Ми дуже детально роз’яснили, чому не можемо з богословської точки зору прийняти жінок-єпископів. Ми пояснили, що це перешкоджає нам бути частиною Церкви в Англії, але Генеральний Синод своєю відповіддю дав зрозуміти, що не піде нам назустріч».
Питання висвячування жінок-єпископів переплітається з питанням представництва в Англіканському Співтоваристві. Авторитет комісії, що відхиляє виключення Єпископальної Церкви, був поставлений під сумнів. У першому ряду незгідних – керівники англіканських провінцій, що звинувачують Постійну комісію в тому, що вона наділила себе дуже широкими повноваженнями в рішеннях, пов’язаних з 38-у провінціями Співтовариства. Наразі лише п’ять з них представлені в комісії, разом з представниками Єпископальної Церкви. Таке сусідство особливо жорстко критикує архиєпископ Уганди і єпископ Єрусалиму і Близького Сходу.
За матеріалами: Радио Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
