Свято Внебовзяття Пречистої Діви Марії є особливим днем для мешканців містечка Кастель Ґандольфо, а зокрема, – для парафіян храму святого Томи з Вілланови, розташованого при площі перед Апостольським Палацом. Адже це – один з небагатьох днів, коли Вселенський Архиєрей, що протягом майже цілого літа перебуває у літній резиденції в цьому місті, відправляє Службу Божу у згаданій церкві. Не було винятком і цьогорічне свято.
Вранці, о 8:00 місцевого часу, Святіший Отець Бенедикт XVI очолив святкове Богослужіння та виголосив проповідь, а опівдні, на внутрішньому подвір’ї Апостольського Палацу, відбулася зустріч з вірними для спільної молитви «Ангел Господній».
На початку проповіді Бенедикт XVI пригадав, що цього року припадає якраз 60-та річниця відтоді, як Папа Пій ХІІ урочисто проголосив догму про Внебовзяття Пречистої Діви Марії, навчаючи, що Богоматір, відвічно поєднана з Христом, Непорочна в зачатті, Дівиця у материнстві, великодушна Співробітниця Божественного Відкупителя, була також збережена і від гробового тління, та взята з душею й тілом до небесної слави, де сяє як Цариця по правиці Свого Сина, Безсмертного Царя (пор. Апостольська Конституція Munificentissimus Deus).
На основі цього підсумку нашої віри, Святіший Отець прокоментував літургійне читання з послання святого Павла до Коринтян. Апостол, за словами Папи, допомагає нам краще зрозуміти це таїнство, навчаючи про воскресіння Христа, який є «первістком померлих». «Занурені у Його Пасхальне таїнство, ми стали учасниками Його перемоги над гріхом і над смертю», – сказав Бенедикт XVI, додаючи, що саме в цьому полягає ключовий момент людської історії. Згідно зі святим Павлом, усі ми, з’єднані з Адамом, першою і старою людиною, маємо ту саму спадщину, до якої належать страждання, смерть та гріх. Однак, ми маємо можливість жити новою дійсністю: у святому Хрещенні ми також з’єднуємося з новою людиною – Воскреслим Христом, і, таким чином, у нас уже перебуває життя Воскресінням.
Те, що святий Павло говорив про всіх людей, вів далі Святіший Отець, Церква у своїй непомильності говорить про Пречисту Діву Марію: Божа Мати є настільки включеною у Христове Таїнство, що уже наприкінці Свого життя в усій повноті стає учасницею Воскресіння Свого Сина, вже відтоді Вона живе тим, чого ми очікуємо наприкінці часів, коли буде повністю знищений останній ворог – смерть; уже живе тим, що ми проголошуємо в молитві «Символ Віри»: «Очікуємо воскресіння мертвих і життя майбутнього віку».
Де ж знаходимо коріння цієї перемоги над смертю? Папа зазначив, що вони – у вірі Назаретської Діви, «вірі, яка є слухняністю Божому слову і цілковитим віддаванням Себе Божественній ініціативі та дії». Підтвердження цього знаходимо у євангельському уривку, що розповідає про те, як Марія відвідала свою родичку Єлизавету, яка називає Її «благословенною між жінками», додаючи: «Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа». «Дорогі друзі! – сказав Бенедикт XVI. – Не обмежуймося тільки тим, щоб споглядати Пречисту Діву Марію в Її славній долі, як людину дуже далеку від нас. Ні, ми покликані побачити, що Господь, у Своїй любові, бажав також і для нас, для нашої остаточної долі: через віру жити з Ним в досконалій єдності любові, і, таким чином, жити по-справжньому».
У цьому контексті Святіший Отець зупинився над іншим аспектом догматичного формулювання, в якому говориться про «взяття до небесної слави». Папа пригадав, що слово «небо» не стосується якогось місця у всесвіті, але чогось більшого і трудного для окреслення з огляду на обмеженість наших людських понять. «Цим терміном, – сказав Бенедикт XVI, – ми хочемо ствердити, що Бог, Який став близьким до нас, не покидає нас навіть і після смерті, але має місце для нас та дарує нам вічність, що в Бозі є місце для нас». Приклад Богочоловіка Ісуса є також і для нас запорукою того, що Божа та людська природа можуть співіснувати. Це означає, що у вічності існуватиме не якась частина нас, але ціла людина, бо Бог любить нас такими, якими ми є. «Бог приймає цілу людину, усе її життя, і в Ньому очищена, вона приймає вічність», – наголосив Папа, додаючи, що християнство не звіщає лише якогось спасіння душі невідомо де, де буде скасовано все, що цінне маємо в цьому житті, але обіцяє вічне життя, «життя будучого світу», у якому все дороге для нас віднайде повноту в Бозі. І саме у Внебовзятій Діві Марії, що повністю бере участь у воскресінні Свого Сина, ми споглядаємо здійснення цього майбутнього «Божого світу».
«Молімося до Господа, – закликав Бенедикт XVI, – щоб допоміг нам зрозуміти, наскільки цінним в Його очах є наше життя, щоб зміцнив нашу віру у вічне життя, щоб вчинив з нас людей надії, які трудяться над збудуванням світу, відкритого на Бога, людей радості, які вміють зауважувати красу майбутнього світу між справами щоденного життя, і цією впевненістю живуть, вірять та надіються».
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
