(зел) Середа ХХ звичайного тижня
Перше читання
Єз 34, 1-11
Читання з книги пророка Єзекиїла
Надійшло до мене таке слово Господнє: “Сину людський! Пророкуй проти пастирів Ізраїля, пророкуй і скажи пастирям: Так говорить Господь Бог: “Горе пастирям Ізраїля, що пасуть самих себе! Чи ж не вівці пастирям пасти? Ви пили молоко, одягались у вовну, різали, що було гладке, овець же не пасли. Слабих овець ви не підсилювали, недужих не гоїли; ранених не перев’язували, розбіглих не завертали, загублених не шукали. Ви правили ними жорстоко й насильно. І розсипались вони без пастуха та й стали здобиччю усіх польових звірів. Вони розсипались. Блукають мої вівці по всіх горах та по всіх гробах високих; по всій країні розсипались мої вівці; ніхто за них не питає, ніхто їх не шукає”. Тому слухайте, пастухи, слово Господнє: “Клянусь, як от живу Я, – слово Господа Бога, – за те, що овець моїх віддано на розграбування, за те, що вони стали здобиччю польових звірів, – бо пастуха не було, – за те, що пастухи мої не дбали про моє стадо, бо мої пастухи пасли самих себе, овець же моїх не пасли”. За те, пастухи, слухайте слово Господнє! Так говорить Господь Бог: “Ось Я проти пастухів. Я заберу моїх овець із їхніх рук і не дам їм більше пасти мої вівці. Вони не будуть більше пасти самих себе. Я вирву в них із рота мої вівці, і не будуть більше вони їм їжею”. Так-бо говорить Господь Бог: “Сам, сам Я буду дбати за моїх овець і буду їх доглядати””. Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 23(22), 1-2а. 2б-3. 4. 5. 6 (П.: пор. 1)
Господь – мій Пастир, всього маю вдосталь.
Господь – мій пастир: *
Нічого мені не бракуватиме.
На буйних пасовиськах *
Він дає мені лежати;
Веде мене на тихі води. *
Він відживляє мою душу,
веде мене по стежках правих *
імени ради свого.
Навіть коли б ходив я долиною темряви, – *
я не боюся лиха, бо Ти зо мною.
Жезло Твоє й палиця Твоя – *
вони дають мені підтримку.
Готуєш стіл для мене *
перед моїми противниками;
Ти голову мою помазав миром, *
переливається мій кубок.
Добрість і милість будуть мене супроводити *
усі дні життя мого,
і житиму в домі Господнім *
по віки вічні.
Спів перед Євангелієм
Євр 4, 12
Алілуя, алілуя, алілуя.
Слово Боже – живе і діяльне,
розрізняє чуття та думки серця.
Євангеліє
Мт 20, 1-16
† Читання святого Євангелія від Матея
Того часу Ісус розповів учням таку притчу: «Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника. Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника. Вийшовши о третій годині, побачив інших, які стояли без діла на ринку, і сказав їм: “Ідіть і ви у виноградник – і дам вам по справедливості”. Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само. Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: “Чому ви стоїте тут без діла цілий день?” Кажуть йому: “Бо нас ніхто не найняв”. Він каже їм: “Ідіть і ви у виноградник”. Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: “Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших”. Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію. А коли підійшли перші, то думали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію. Відтак, одержавши, нарікали на пана, кажучи: “Оці останні попрацювали одну годину, а ти прирівняв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку”. А він у відповідь сказав одному з них: “Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною? Візьми своє і йди. Я ж хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі; хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?” Так останні будуть першими, а перші – останніми». Слово Господнє.
фінансово.
Щиро дякуємо!
