20 серпня Римо-Католицька Церква відзначає спомин святого Бернарда, абата і Вчителя Церкви.
Святий Бернард народився в 1090 році в Фонтене-ле-Діжоні в Бургундії (Франція). У віці 22 років він з чотирма братами та 25 друзями, вирішивши відректися від світського життя, вступив до абатства Сіто; батько та ще один брат Бернарда приєдналися до них пізніше. Заснував і очолював монастир у Клерво, де незабаром стало понад 700 ченців. Брав участь у Другому Латеранському Соборі. Боровся з альбігойською єрессю. Допоміг покласти край схизмі антипапи Анаклета II. Проповідував у Франції, Італії, Німеччині. Допомагав організувати другий хрестовий похід. Друг і біограф Малахія О’Мора. Духовний радник Папи Євгенія III, який спершу був одним із його ченців. Перший цистерціанський(траппістський) чернець, винесений до чину святих. Святого Бернарда проголосив Учителем Церкви папа Пій VIII.
Бернард був одним із натхненників створеного у 1128р. ордену тамплієрів, в яких він вбачав «християнську міліцію», покликану охороняти завоювання хрестоносців у Палестині. Бернард проповідував хрестовий похід. Проте його войовничість була не доповненням до політичної войовничості, а протилежністю їй, і святий підкреслював, що хрестоносці всім відмінні від звичайних лицарів: вони піднімають меч не з егоїзму, не для грабунку.
Помер 20 серпня 1153 році в Клерво. Канонізований в 1170 році папою Олександром III.
Покровитель пивоварів, бджолярів, виробників воску, свічок, торговців свічками, Гібралтару, коледжу Квінс в Кембриджі.
Його твори:
Про любов до Бога
Святі ангели-хранителі
Про любов до Бога у Християнській бібліотеці класики Етереаль (Ethereal)
Вихваляння Нового Лицарства в діалоговій Книзі для тих, хто вивчає Середні віки
Про керівництво і обов’язки єпископів
Про навернення до віри
Про Божу любов
Про шляхи смирення й гордині
Проповідь про Пісню Пісень
10 духовних трактатів, понад 300 проповідей та понад 500 листів.
За матеріалами: Католицький Медіа-Центр