Римо-кат.: Св. Йоана Золотоустого, єпископа і Вчителя Церкви
(біл) Обов’язковий спомин
Греко-кат.: Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці
Римо-католицький календар
Св. Йоана Золотоустого, єпископа і Вчителя Церкви
(біл) Обов’язковий спомин
Перше читання
1 Кор 11, 17-26.33
Читання з Першого послання Павла Апостола до корінтян.
Брати! Даючи ці зауваження, не хвалю, що збираєтеся ви не на краще, а на гірше. По-перше, чую, що коли ви збираєтеся в Церкві, між вами є розділення, чому я частково і вірю. Бо так треба, щоб між вами були відмінності в поглядах, аби виявилися між вами й досвідчені. Крім того, коли ви сходитеся разом, то не на те, щоби приймати Господню вечерю, адже кожний, випереджаючи інших, споживає свою вечерю, тож один голодує, а інший упивається. Невже не маєте домів, щоб їсти й пити? Хіба цим ви не зневажаєте Божу Церкву і не соромите тих, які не мають? Що вам сказати? Може, похвалити вас? Ні, за це не похвалю! Адже я прийняв це від Господа і вам передав: що Господь Ісус тієї ночі, коли був виданий, узяв хліб, і поблагословивши, переломив і сказав: [Прийміть, споживайте], це – тіло Моє, що за вас [ламається]. Робіть це на спомин про Мене! Так само й чашу взяв Він по вечері, й сказав: Ця чаша – Новий Завіт у Моїй крові. Робіть це щоразу, коли будете пити, – на спомин про Мене! Бо щоразу, як тільки будете їсти цей хліб і чашу [цю] пити, ви звіщаєте смерть Господа, аж поки Він прийде! Тому, брати мої, як сходитеся їсти, очікуйте один одного. Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 40(39),7-8а.8б-10.17(П.:1 Кор11,26б)
Смерть Христа звіщайте, поки Він не прийде.
Жертви й офіри ти не хочеш, *
вуха відкрив у мене.
Ти всепалення й жертви за гріх не домагався *
Тоді сказав я: «Ось Я приходжу;
у сувої книги написано про мене: †
Чинити твою волю, Боже мій, я радий, *
і твій закон у мене в серці.»
Я оповів про справедливість на великім зборі, *
не затуляв я уст моїх, Господи, ти знаєш.
Хай радуються й веселяться в тобі всі, *
що тебе шукають і нехай завжди кажуть ті,
кому люба твоя допомога: *
«Хай возвеличиться Господь!»
Спів перед Євангелієм
Йн 3, 6
Алілуя, алілуя, алілуя.
Так Бог полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав;
щоб кожний, хто вірить в Нього, мав життя вічне.
Євангеліє
Лк 7, 1-10
† Читання святого Євангелія від Луки
Того часу, коли Ісус закінчив усі cвої слова до людей, які слухали Його, то пішов у Капернаум. Раб одного сотника, яким той дорожив, тяжко занедужав і вмирав. Коли сотник почув про Ісуса, послав до Нього юдейських старших, благаючи, щоби прийшов і врятував його раба. Прийшовши до Ісуса, вони благали Його ревно, кажучи: «Він гідний того, щоб Ти йому це зробив, бо любить наш народ і синагогу нам збудував». Ісус пішов з ними. Коли вже був недалеко від дому, сотник послав друзів, щоб сказали йому: «Господи, не трудися, бо я не достойний, щоб Ти зайшов під мій дах; тому я не вважав себе гідним прийти до Тебе. Але скажи слово – і видужає мій слуга. Адже і я людина підвладна, і воїнів маю підлеглих; кажу одному: «Іди», – і він іде, а іншому: «Прийди», – і він приходить, а рабові своєму: «Зроби це», – і він робить». Почувши це, Ісус здивувався і, обернувшись до натовпу, який йшов за Ним, промовив: «Кажу вам: навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої віри!» Коли посланці повернулися додому, знайшли раба здоровим. Слово Господнє.
Греко-католицький календар:
Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці
Ап. – Еф. 219 зач.; 1, 22-2, 3.
22. І він усе підкорив під його ноги й вивищив його понад усе, як Голову Церкви, 23. яка є його тілом, повнотою того, що виповнює все в усіх. 1. І ви були мертві вашими провинами й гріхами, 2. в яких ви колись звичаєм цього світу жили, згідно з владою князя повітря, духа, що діє тепер у синах бунту. 3. Між тими і ми всі колись жили в наших похотях тілесних, виконуючи примхи тіла і природних нахилів, і були ми з природи дітьми гніву, як і інші.
Єв. – Мр. 48 зач.; 10, 46-52.
46. І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги. 47. Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: «Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!» 48. Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: "Сину Давидів, змилуйся надо мною!" 49. Ісус же спинивсь і каже: «Прикличте його!» Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: «Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе.» 50. Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса. 51. Ісус, до нього звернувшись, каже: «Що ти хочеш, щоб я зробив тобі?» А сліпий йому: «Учителю мій, – щоб я бачив!» 52. Сказав Ісус до нього: «Іди, віра твоя спасла тебе.» І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним.
liturgia.alfaomega.org.ua , ecumenicalcalendar.org.ua
фінансово.
Щиро дякуємо!
