Хто пам’ятає, які рослини оточували людей старозавітного Ізраїлю чи новозавітного Єрусалиму? В Україні є науковці, які не просто вирішили разом усіх їх пригадати, але ще й написали і видали про це книгу. І сьогодні, 18 вересня, на 17 Форумі Видавців у Львові відбулась її презентація.
Щоб послухати, що автори помістили під зеленою обкладинкою книжки «Рослини Святого Письма і перспективи створення біблійного саду», з самого ранку зібралось багато охочих. Її автори – це четверо викладачів різних спеціальностей Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. До укладання такої книжки їх підштовхнула байдужість людей, а особливо молоді, до охорони природи, загалом усієї екосистеми, яку з роками все більше і більше руйнують. Тому вирішили саме в такий спосіб привернути увагу суспільства до важливості і краси рослинного світу в Біблії.
Сама книжка є зібранням і описом усіх рослин, які згадуються у Святому Письмі. Проте їх не просто описували з ботанічної точки зору. Кожна рослина розглядається тут у чотирьох аспектах: біологічні особливості, теологічне значення, властивості, пов’язані з теологічним значенням, перспективи добору для біблійного саду.
Автори не тільки написали книжку, а ще й організували цілий ботанічний сад із біблійних рослин при університеті в Чернівцях. Подібні сади є уже в Америці, Японії, Австралії, Англії. Ізраїлі. В Україні він наразі єдиний. Уже створена ціла комісія, яка доглядає сад і підтримує зв’язки з іншими ботанічними садами по всій Україні, зокрема з Нікітінським ботанічним.
Одна з авторів Оксана Івасюк, викладач університету, кандидат філологічних наук і, до речі, сестра Володимира Івасюка, поділилась, що спочатку ніхто не вірив, що ідея вдасться, оскільки рослин надзвичайно багато й усі вони різні. Але як виявилось, кожна з них має своє практичне значення в Біблії. Тобто, відчитуючи певні фрагменти біблійної історії з усвідомленням, які властивості має вжита там рослина, можна було зрозуміти, що без неї людина не витримала б, наприклад, 40-річний перехід через пустелю. Бог сотворив кожну рослинку з любов’ю до людини, – стверджують автори.
За словами академіка Степана Костишина, співавтора книги, колишнього ректора Чернівецького університету, після першої презентації книжки весь наклад одразу розійшовся. Тепер думають про друге перевидавання.
Ідея написати книгу народилась, коли стаття, написана Світланою Руденко (третя авториня), доктором біологічних наук, до журналу «Релігія і наука», стала статтею року. Пані Руденко також звернула увагу на те, що в різних перекладах Біблії на українську мову в одних і тих же місцях є розбіжності в найменуванні рослин. Тому доводилось звертатись до мов оригіналу.
Під час презентації враженнями від почутого поділився Мирослав Трофимук, учений і дослідник, викладач факультету журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка. Він провів паралель з радянською літературою, яка досягала не менших глибин у дослідженнях, але ніколи не «хворіла» на синтетичність, не вміла розглянути один вузький аспект у різновекторному вимірі. Власне, цим презентоване видання якраз і характеризується.
Протоієрей Микола Щербань (четвертий автор), кандидат богословських наук, вважає, що це просто Боже провидіння, оскільки до праці взялись надзвичайно різні люди, як за спеціальностями, так і за статусом, статтю і віросповіданням. «Ми пішли ризикованим шляхом. – ділиться отець. – Проте це є приклад, як варто займатися наукою, коли кожен займається своєю ділянкою, вузькопрофільно, але професійно, і не вказує, як цим займатися людям з інших спеціальностей. … Те, що я внаслідок цього наукового проекту отримав, це розуміння наскільки ми ще не знаємо Святого Письма…. Ось маємо приклад прикладної теології, коли богословське знання може бути використане. Думаю, що після того, як будь-хто візьме у руки цю книжку, він захоче у руки взяти Біблію».
Після презентації усі примірники розкупили, а автори уже думають братися за тварин із Святого Письма.