«Покора і віра, любов до Ісуса Христа та Його Церкви – ось головні прикмети справжнього християнського життя», – пригадав Папа Бенедикт ХVІ під час загальної аудієнції, яка відбулась на площі святого Петра у Ватикані у середу 6 жовтня. Це була чергова катехеза Святішого Отця про визначних жінок у Церкві Середньовіччя. Папа присвятив аудієнцію святій Ґертруді Великій, німецькій монахині, що жила у ХІІІ сторіччі.
Серед німецьких жінок тільки Ґертруда заслужила на звання «Великої», з огляду на її великий вклад у євангелізацію та культуру, а її життя та вчення, за словами Бенедикта ХVІ, залишили глибокий слід у християнській духовності. Вона належить до найвидатніших містиків Німеччини. Називають її також і святою Ґертрудою Гельфтською, за назвою містечка, в якому був розташований монастир, де жила свята.
Ця надзвичайна жінка, що відзначалась великими здібностями та надзвичайними надприродними духовними даруваннями, глибокою покорою та великою ревністю за спасіння душ, перейшла від світських студій, в яких особливо визначалась, до богословських, до інтенсивного молитовного, містичного життя, оживленого великим місіонерським запалом.
Свята Ґертруда народилась 6 січня 1256 року, а на п’ятому році життя її, як це практикувалось у ті часи, повірили опіці Сестер Бенедиктинок, в монастирі яких вона проходила відповідні гуманітарні та богословські студії. Гельтфський жіночий монастир був тоді одним з провідних у Німеччині. Цікавилась літературою, музикою, співом, мистецтвом. Її характер відзначався рішучістю та силою переконливості.
Ґертруда вступила в монастир, в якому виховувалась, повністю посвятившись Богові. Протягом двадцяти років в її житті не сталось нічого надзвичайного. Та 1281 року Ґертруда несподівано переживає духовну візію зустрічі з Ісусом. Ця подія розпочинає довгу низку духовних містичних досвідчень та натхнень, які вона за Божим велінням старанно записує, перетворюючи це в апостолят. З ясністю, простотою і переконливістю Ґертруда поширює правди віри, з любов’ю та вірністю служачи Христовій Церкві. Її вчення було корисним для богословів та зрозумілим для простих, побожних людей. На жаль, з цієї інтенсивної діяльності святої Ґертруди залишилось не дуже багато, бо монастир у Гелфті був зруйнований.
Земне життя святої Ґертруди закінчилось приблизно 1306 року. Вона відійшла до Небесного Обручника Христа у віці приблизно 46-ти років.
Її життя та вчення не належать тільки до минулого, але, як сказав Папа Бенедикт ХVІ, є школою християнського життя, вказуючи, що в центрі щасливого, справжнього життя є приязнь з Ісусом Христом. А цієї приязні навчимось у любові до Святого Письма, Літургії, у глибокій вірі, любові до Пречистої Діви Марії. Це дозволяє дедалі краще пізнавати Бога та прямувати до справжнього щастя, що є метою нашого життя.
Виголосивши катехезу італійською мовою та скорочено основними світовими мовами, Святіший Отець привітав великі групи прочан, що прибули з різних країн світу. Бенедикт ХVІ окремо пригадав, що жовтень – це місяць молитви на розарії, наголошуючи на важливості цієї молитви та заохочуючи до її щоденного проказування. «Нехай же роздумування над життям Ісуса і Марії буде для всіх нас світлом на шляху євангельської віднови життя і переміни сердець», – сказав Святіший Отець.
На закінчення Папа проказав з присутніми молитву «Отче наш» та уділив Апостольське благословення.
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
