Конгрегація Найсвятішого Відкупителя (CSsR) опублікувала заяву, в якій рішуче дистанціюється від седевакантистської спільноти Синів Найсвятішого Відкупителя (FSsR), що має осередок на острові Папа Стронсей на Оркнейських островах.
Документ був виданий у зв’язку із запланованою єпископською хіротонією засновника трансальпійських редемптористів о.Майкла Мері, яка відбудеться 25 липня 2026 року без папського мандата.
У заяві, опублікованій в Римі 7 липня, Генеральний настоятель редемптористів о.Рожеріо Гоміш CSsR наголосив, що «Сини Найсвятішого Відкупителя (FSsR) ніколи не були частиною Конгрегації Найсвятішого Відкупителя (CSsR), а також ніколи не були юридично пов’язані з Генеральним управлінням редемптористів».

о.Рожеріо Гоміш CSsR. Джерело: Вікіпедія
Він зазначив, що в соцмережах та інших публікаціях з’явилася неточна інформація, яка хибно ототожнює всесвітнє згромадження редемптористів зі спільнотою, заснованою о.Майклом Мері. За словами Генерала, «неправдиві, неточні та історично безпідставні повідомлення» викликали плутанину, неправильно пов’язуючи Конгрегацію Найсвятішого Відкупителя з групами, що не належать до її канонічної структури. Тому Конгрегація вважає за необхідне уточнити історичні й канонічні відмінності між цими двома спільнотами.
Важливим елементом заяви є нагадування про те, що термін «Трансальпійські редемптористи» має справжнє історичне значення та стосується діяльності св.Климента Марії Гофбауера, який поширив рух редемптористів за межі Альп на межі XVIII та XIX століть. Як згадує о.Гоміш, цей святий залишався вірним спільноті й Церкві протягом усього свого життя, а Церква пізніше належно оцінила його діяльність, зараховуючи до грона святих.
Однак сучасна спільнота, яка використовує цю назву, постала тільки у 1988 році, відокремившись від редемптористів. Спочатку вона була пов’язана з Братством св.Пія X, а пізніше прийняла назву «Сини Найсвятішого Відкупителя».

Герб редемптористів
Хоча ця спільнота увійшла в повне сопричастя зі Святим Престолом у 2008 році й була затверджена 2012 року як релігійний інститут дієцезіяльного права в Абердинській дієцезії, Генерал редемптористів наголосив, що вона ніколи не ставала частиною Конгрегації Найсвятішого Відкупителя. Дві спільноти залишались окремими юридичними особами, попри подібну духовність і спільну історичну спадщину.
У заяві очільника редемптористів також згадано погіршення відносин між FSsR та церковною владою в останні роки. Не вдаючись у подробиці окремих суперечок, Генеральний настоятель вказав на «нові доктринальні й церковні напруження», що виникають через критику Другого Ватиканського Собору та пособорних Єпископів Рима. Отець Гоміш наголосив, що ці погляди не відображають позицію редемптористів і підлягають оцінці відповідною церковною владою.
Генерал також зазначив, що редемптористи, які служать у Шотландії, залишаються в повному єднанні з Католицькою Церквою, Папою та Генеральним урядом згромадження. Вони приймають автентичне вчення Церкви, визнають авторитет Другого Ватиканського Собору й виконують свою місію відповідно до релігійних конституцій та канонічного права.
На завершення листа Генеральний настоятель закликав до чіткого розмежування між редемптористами трансальпійськими редемптористами. Він попередив, що брак історичних і канонічних знань, а також швидке поширення інформації в соцмережах, сприяє непорозумінням. Отець Гоміш закликав вірян перевіряти джерела та уникати поширення неправдивої інформації, яка може зашкодити історичній правді, єдності Церкви та місії редемптористів.
Заява оприлюднена за кілька тижнів до запланованих єпископських свячень о.Майкла Мері. Їх має очолити єпископ П’єр Руа — колишній священник екскомунікованого Братства св.Пія X, нині пов’язаний із седевакантистським рухом. Церемонія відбудеться в монастирі FSsR на острові Папа Стронсей в Оркнейському архіпелазі.

Оголошуючи про ці свячення, єпископ Руа відкрито визнав, що воно відбудеться без апостольського мандата. Він обґрунтував своє рішення, посилаючись на розпорошеність спільноти в Шотландії, Новій Зеландії та Сполучених Штатах, стверджуючи, що для цього потрібен власний єпископ. Він також додав, що о.Майкл Мері прийняв призначення без власної ініціативи та попри початковий опір. За словами єпископа Руа, необхідну юрисдикцію для здійснення єпископського служіння забезпечить сам Христос «за відсутності справжнього Верховного Понтифіка».
Нинішня позиція FSsR знаменує собою явне відхилення від напрямку, який трансальпійські редемптористи обрали за часу понтифікату Бенедикта XVI. Заснована 1988 року після незаконних єпископських свячень, звершених архієпископом Марселем Лефевром, ця спільнота спочатку залишалася пов’язаною з Братством св.Пія X. Після публікації motu proprio «Summorum Pontificum» вона розпочала процес примирення з Римом. У 2008 році увійшла в повне сопричастя зі Святим Престолом, а через чотири роки отримала статус дієцезіяльного чернечого інституту в Абердині.

Емблема трансальпійських редемптористів. Джерело: Вікіпедія
Відносини з церковною владою погіршилися в наступні роки — частково через діяльність трансальпійських редемптористів у Новій Зеландії та дедалі більше занепокоєння щодо їхньої єдності й послуху Церкві. Після Апостольської візитації цій спільноті було наказано залишити дієцезію Крайстчерч у 2024 році, а її апеляції були безуспішними. До жовтня 2025 року спільнота почала публічно заявляти, що пособорна Церква суперечить «традиційній католицькій вірі», і зрештою офіційно зайняла седевакантистську позицію у 2026 році.
Фото: о.Майкл Мері FSsR служить Месу. Джерело: Вікіпедія
Переклад CREDO за: Gość Niedzielny


фінансово.
Щиро дякуємо!