Відкрита зустріч-бесіда з католицьким священиком Хуліаном Карроном, очільником руху «Communione e Liberatione» (CEL) – «Спілкування і Визволення», вперше відбулася в Москві. 14 листопада в Культурному центрі «Покровські ворота» зібралися члени рухи, що спеціально приїхали з деяких міст Росії та сусідніх країн, а також всі, хто хотів познайомитися з наступником отця Луїджі Джуссані (1922-2005), засновника руху CEL.
Зустріч вирішено було присвятити темі «Мирянин в храмі або християнин у світі»; її вели доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту світової літератури РАН Тетяна Касаткіна і доцент Харківського Національного університету, філософ, богослов Олександр Філоненко.
Як слід розуміти назву руху, як вона виникла? Відповідаючи на це питання, о. Хуліан згадав про кризу в католицькому студентському русі Італії кінця 1960-х рр…: велика частина молоді розуміла визволення як «політичний проект, як щось революційне». Інші (їх було помітно менше) на чолі з о. Луїджі Джуссані шукали «справжнє визволення в християнському спілкуванні». З цієї групи виник рух CEL, що з’єднав у своїй назві і діяльності, з одного боку, відвертість і в цьому сенсі – беззахисність, а з іншого боку – «фортецю християнського спілкування».
«Всі політичні революції прагнули об’єднати людство, досить пригадати «Пролетарі всіх країн, об’єднуйтеся!» Але жодній революції це не вдалося. Бог дарує нам спілкування в Христі, яке відкрите всім, Він дозволяє нам отримати визволення. І кожен вільно слідує за цим спілкуванням. Бог йде на такий ризик, залишаючи за людиною вільний вибір», – сказав о. Хуліан.
Він поділився своїми враженнями від зустрічі з о. Джуссані, які не тьмяніють з часом: «Про найпростіші речі зазвичай здогадуються генії. Геніальність о. Джуссані полягає в його слухняності Божій Тайні. Єдиний «інструмент», з яким Тайна помістила нас сюди, – це серце. І о. Джуссані як критерій узяв серце».
Виявивши це для себе, о. Хуліан, тоді молодий священик і викладач релігії в ліцеї, наново відкрив християнство як «відповідь Христа на запитання людського серця». І це багато що змінило не лише в його житті: уроки релігії перетворилися з найнудніших в «захоплюючі подорожі», повні відкриттів. «Для людини, що зустріла Христа, вся реальність просякнута Його присутністю. Вона мислить вже інакше. Ось він йде щодня на роботу і думає: «Цікаво, як сьогодні Бог впорається з тими питаннями, які встануть переді мною?»
Одна з тем, якій на вечері в «Покровських воротах» о. Хуліан приділив особливу увагу, – це особиста зустріч людини з Христом. «О. Джуссані навчив мене, що треба повертатися до справжньої природи християнства, не зводити християнство до набору правил», – розповідав виступаючий. Він пригадав, як о. Джуссані «читав з нами Євангеліє в тій простоті, в якій воно було написане». Лише на перший погляд здається, що це само собою зрозуміло». Насправді ж важливо наново так побачити першу зустріч Христа з майбутніми апостолами Петром і Андрієм, щоб поставити питання: що ж це був за Чоловік, який так вразив їх, що вони відразу готові були слідувати за Ним?
«Наш рух виник завдяки тій зустрічі. Всі Заповіді блаженств, всі правила Нагірної проповіді – вже всередині цієї зустрічі», – сказав о. Хуліан і привів яскравий приклад: коли людина одружується, вона не робить це заради того, щоб регулярно виконувати всі свої побутові обов’язки, витирати пил, готувати їжу і так далі. «Вона робить це, тому що така вражена іншою людиною, тому що повністю занурена в подію кохання». Так і з вірою: «Коли ми втрачаємо подію зустрічі з Христом, християнство стає списком правил – і це вже не християнство. А подія зустрічі відбувається завжди і сьогодні, для кожного з нас», – сказав священик.
За його словами, таке розуміння зустрічі змінює спосіб спілкування зі світом, визначає характер місії: «Не можна докоряти іншим за невіру, за недотримання правил. Так ніколи не збудити інтерес до християнства. Треба самим так переживати зустріч з Христом, щоб люди довкола могли сказати: «ніколи нічого такого ми не бачили» (Мк. 2:12).
Наступного дня, 15 листопада, о. Хуліан Каррон виступив в Москві на Міжнародній богословській конференції Російської Православної Церкви з доповіддю «Слава Божа є жива людина. Християнство перед викликами сучасності».
За матеріалами Milites Christi Imperatoris