Літургійні читання на четвер, 18 листопада

Римо-кат.: (зел) Четвер ХХХІІІ звичайного тижня

Або: (біл) Річниця освячення римських базилік свв. Апостолів Петра і Павла (довільний спомин)

Греко-кат.: мчч. Галактіона і Єпістими

Римо-католицький календар

(зел) Четвер ХХХІІІ звичайного тижня

Або: (біл) Річниця освячення римських базилік свв. Апостолів Петра і Павла (довільний спомин)

Перше читання

Одкр 5, 1-10
Читання з Книги Одкровення святого Йоана Апостола

Я, Йоан, побачив у правиці Того, Хто сидів на престолі, книгу, списану зсередини і ззовні, запечатану сімома печатями. І я побачив могутнього ангела, який проголошував гучним голосом: «Хто достойний розгорнути книгу і зняти її печаті?» Та ніхто не міг – ні на небі, ні на землі, ні під землею, – розгорнути книгу й подивитися в неї. І я гірко плакав, тому що не знайшлося нікого, достойного розгорнути книгу, і навіть подивитися в неї. А один зі старців каже мені: “Не плач; ось Лев, Котрий з племені Юди, з кореня Давида, – Він переміг і може зняти сім печатей!” І я глянув: ось, серед престолу й чотирьох істот, і серед старців стоїть Агнець, наче заколений; Він має сім рогів та сім очей, а вони – сім Божих духів, посланих на всю землю. Він підійшов і взяв книгу з правиці Того, Хто сидів на престолі. І коли взяв книгу, чотири істоти й двадцять чотири старці впали перед Агнцем, маючи кожний гусла і золоті посудини, повні ладану: вони – молитви святих. Вони співають нову пісню, проголошуючи: «Ти достойний узяти книгу і відкрити її печаті, бо Ти був заколений і викупив нас Богові Своєю кров’ю від усякого покоління і мови, племені й народу. Ти зробив їх царством і священиками для нашого Бога, й вони будуть царювати на землі!»

Слово Боже.

Псалом респонсорійний
Пс 149, 1-2. 3-4. 5-6а і 9б

Наш Бог вчинив нас царством і священством.

Співайте Господу нову пісню, *
а хвалу Йому на зборі праведників.
Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє, *
нехай своїм царем сини Сіону веселяться!

Хай хвалять Його Ім’я танком, *
при бубні й при гарфі хай Йому співають.
Господь бо благоволить народові своєму, *
оздоблює перемогою покірних.

Хай торжествують праведні у славі, *
на своїх ложах хай ликують.
Хай хвала Божа буде на устах у них. *
Це слава всіх його преподобних!

Спів перед Євангелієм
Пс 95(94), 8аб

Алілуя, алілуя, алілуя.
Не будьте тверді серцем,
лише слухайте Господній голос.

Євангеліє
Лк 19, 41-44
† Читання святого Євангелія від Луки

Того часу, коли Ісус наблизився і побачив місто, то заплакав над ним, кажучи: «Якби ти зрозуміло хоч у цей день, що потрібне для твого миру! Тепер же це сховано від очей твоїх. Адже прийдуть на тебе дні, – і твої вороги оточать тебе валом, візьмуть тебе в облогу, тіснитимуть тебе звідусіль, поб’ють тебе й твоїх дітей у тобі, не залишать каменя на камені в тобі, бо не зрозуміло ти часу своїх відвідин!».

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

мчч. Галактіона і Єпістими

Ап. – 1 Тим. 283 зач.; 3, 1-13.

1. Вірне слово: Коли хтось прагне єпископства, – бажає доброї справи. 2. Треба, отже, щоб єпископ був бездоганним, однієї лише жінки чоловіком, тверезим, розважливим, чесним, гостинним, здібним навчати, 3. не п’яницею, не розбишакою, а сумирним, не сварливим, не грошолюбом; 4. щоб власним домом добре правив та щоб дітей тримав у послусі з усякою повагою, – 5. бо хто не знає рядити власним домом, то як він буде дбати про Церкву Божу? – 6. не новонавернений, щоб, розгордівши, не потрапив під дияволів осуд. 7. Треба також, щоб він мав гарне свідчення і від тих, що зовні, щоб не опинився у ганьбі та у диявольських тенетах. 8. Диякони – так само треба, щоб були поважні, не двоязичні, вина багато щоб не вживали, не були віддані брудному зискові; 9. щоб тайну віри берегли в чистім сумлінні. 10. Але й таких спочатку слід поставити на пробу, а потім нехай служать, якщо будуть бездоганні. 11. Жінки також нехай поважні будуть, не обмовливі, тверезі, вірні в усьому. 12. Диякони нехай будуть кожен лиш однієї жінки чоловіком, добре правлять дітьми і власним домом, 13. бо ті, що виконують гаразд свої обов’язки, здобувають собі почесний ступінь і велику сміливість у вірі в Христа Ісуса.

Єв. – Лк. 80 зач.; 16, 1-9.

1. І сказав (Ісус) до учнів: «Був один чоловік багатий і мав він управителя, якого обвинувачували, що марнує його добра. 2. Покликав він його та й каже: Що я про тебе чую? Дай звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше рядити. 3. І почав управитель міркувати: Що мені робити, бож пан мій в мене відбирає управління? Копати землю? Сил не маю. Просити? Соромлюся. 4. Знаю, що зроблю щоб, коли буду скинутий з управління, прийняли мене до себе. 5. Покликав він одного по однім довжників свого пана й до першого промовив: Скільки ти винен панові моєму? 6. Сто мір оливи, -відповів той. А він сказав до нього: Візьми твою розписку та сядь і напиши швидко п’ятдесят. 7. Потім до другого промовив: А ти скільки то винен? – Сто корців пшениці, відповів той. – Візьми твою розписку, напиши вісімдесят. 8. І похвалив пан нечесного управителя за те, що той вчинив мудро, бо діти цього світу мудріші, в їхньому роді, від дітей світла. 9. І я кажу вам: Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні.

liturgia.alfaomega.org.ua , ecumenicalcalendar.org.ua