Екуменічний (Вселенський) патріарх, присутній на зустрічі в Ріміні, говорив із журналістами про спільну дату Великодня для християн та їхнє свідчення у світі, позначеному війною.
Патріарх Варфоломій згадав Папу Франциска та говорив про Лева XIV, наголошуючи, що перша поїздка нового Єпископа Рима буде до Туреччини — на річницю Нікейського Собору.
— Ми святкуємо 1700-річчя великого Нікейського Собору, фундаментального для історії всіх християн та для єдності Церкви. Яке послання несе нам сьогодні цей Собор?
— Нікейський Собор став віхою для всієї історії християнства. Як і обіцяв Христос, Святий Дух промовив і продовжує діяти в історії людства. Нікейські Отці, вірні керигмі Святого Письма, сформулювали те, що християнська Церква проголошувала вже протягом трьох століть, через символи хрещення, кодуючи в канонах проголошувану істину. Собор пробуджує в християнах Церков нашого часу усвідомлення того, що Христос це насправді Логос: Слово, що стало плоттю, світло від світла, істинний Бог від істинного Бога, Homoousios — єдиносущний з Отцем. Якби Ісус Христос не був Богом, разом зі Святим Духом — єдиносущною та неподільною Трійцею, то християнська історія була б лише красивою етичною філософією, а не історією Спасіння. З цього випливає кожен наш учинок, нині й завтра.
— Тоді в Нікеї обговорювали дату Великодня і робили спроби досягти згоди. Чому після стількох століть християнам досі неможливо святкувати Воскресіння Спасителя в один день, в одну й ту саму неділю?
— У Нікеї було вирішено, що про воскресіння Христа важливо свідчити в один день, повсюди в тогочасному світі. На жаль, різні історичні обставини завадили впровадженню вказівок Собору. Не нам судити, що сталося; але навіть сьогодні ми розуміємо: щоб бути вірогідними християнами, ми повинні святкувати воскресіння Спасителя в один день. Разом із покійним Папою Франциском ми створили комісію для вивчення цього питання. Розпочали діалог. Однак між Церквами є різні чутливі моменти, й тому наше завдання полягає також у тому, щоб уникнути нових розколів. Для Православної Церкви те, що було встановлено Вселенським Собором, може бути змінене лише іншим Вселенським Собором. Тим не менш, ми всі готові слухати Духа, який — ми віримо — саме цього року вказує нам, якою фундаментальною є уніфікація дати Великодня.
Читайте також:
Спільна дата Великодня? Папа Франциск: Католицька Церква готова прийняти ту дату, якої забажають всі
— Цього року всі християни могли справді святкувати Воскресіння Христове в один день. Великдень також був днем останнього публічного виступу Папи Франциска, його останніх обіймів з вірними. Які у вас спогади про Франциска, Ваша Святосте, і який внесок він зробив в екуменічний діалог?
— Папа Франциск, блаженної пам’яті, був не просто Єпископом Рима, як він сам себе називав. Він був братом, із яким ми поділяли глибоку згоду щодо великих проблем, які стоять перед сучасним людством, і запал до єдності християнського світу. З дня його обрання ми відчували внутрішній потяг бути присутніми на його інавгурації: вперше в історії в цій події брав участь Вселенський Патріарх. Разом ми боролися за мир між народами, за діалог із великими релігіями, за міжрелігійний діалог, за суспільну справедливість, за довкілля та за найменших цього світу. Ми зустрічалися незліченну кількість разів, і кожна наша зустріч була зустріччю братів, які люблять один одного. Господь винагородить його за те, про що він свідчив своїм життям і працею. Requiescat in pace.
— Від 8 травня у нас новий Папа, Лев XIV…
— Я вже двічі зустрічався з ним.
— Як пройшли ці перші зустрічі та що особливо вразило Вас у його перших кроках як Єпископа Рима й Пастиря Церкви?
— Нас глибоко зворушила постать нового Папи, який — хоча й діяв інакше, ніж Папа Франциск, — від самого початку висловив свою глибоку переконаність у необхідності продовжувати шлях свого попередника. Ми також відчуваємо велику єдність із ним і особливо раді, що його перша закордонна поїздка відбудеться до Вселенського патріархату, до Туреччини, до нас, а також до Нікеї, де ми разом засвідчимо нашу непохитну волю продовжувати екуменічний діалог та відданість наших Церков глобальним викликам. Ми чекаємо на нього з великою радістю й надією.
— Ваша Святосте, світ страждає від війн. Є конфлікт в Україні — болюча рана також для Церков. Є й інші війни, про які не пишуть. Що ми можемо зробити, щоби сприяти розвиткові культури братерства й миру?
— На жаль, у світі вирує багато війн, часто далеко від уваги основних світових медіа. А ще є Україна — братовбивча війна, скандал для християнського світу, особливо православного.
Як християни, ми повинні зробити так, щоб наші голоси були почуті, єдині, як це зробили наші брати — православний патріарх Єрусалима Теофіл та Латинський патріарх кардинал Піццабалла. Ми також повинні свідчити про рішуче бажання справедливості, бо без справедливості немає миру. Але як християни, ми також маємо непереможну зброю —молитву. І ми ніколи не повинні забувати про це.
фінансово.
Щиро дякуємо!
