На 93 році життя в ночі 11 грудня відійшов до вічності отець інфулат Людвік Рутина.
Отець Людвік народився у селі Підзамочок на Бучаччині 10 лютого 1917 р. Закінчив гімназію, після чого вивчав теологію у Вищій Духовній Семінарії Львівської Архідієцезії, де і став священиком 11 травня 1941 року.
Після свячень був направлений на парафію до Баворова (поблизу Тернополя), згодом у Шибовіце (Польща), де працював наступні 13 років. У 1958 році отця Рутину переводять у Кендзежин-Козле, де він перебував до виїзду на Україну, а саме до 28 лютого 1991 року.
Після розпаду СРСР отець Людвік просить дозволу у єпископа на повернення до місця свого народження, для реалізації великого прагнення – відродження парафій у рідних краях. Тож 4 серпня 1991 повертається до Львівської Архідієцезії, до своєї родинної парафії у Бучачі, де був хрещений, приймав Перше Причастя, відслужив свою першу Службу Божу. Саме тут він мав можливість відзначати у 1991 році 50-ту річницю свого священицького життя, а також – посвячення тутешнього костелу. Став настоятелем і служив святі Меси польською та українською мовами.
5 листопада 2005 року у Варшаві відбулося урочисте вручення ордену «ЕССЕ НОМО» за посвячене життя Богу і людям, за екуменічну діяльність і підтримку процесів поєднання між народами, за відбудову сакральних пам’яток архітектури на Поділлі.
Отець реставрує храми не лише у Бучачі, але й у тутешніх околицях – Золотому Потоці, Пороховій, Старих Петликівцях, Трибухівцях, Коропці, Усті-Зеленому.
Протягом багатьох років о. Рутина, незважаючи на важкий фізичний стан здоров’я, не переставав відправляти Богослужіння, проводити катехези, давати духовні настанови тим, котрі цього потребували. Вважав, «що абсолютно кожен може, а точніше – повинен дійти до святості, без огляду на те, яке має віросповідання, навіть якщо є атеїстом. Потрібно усіх людей трактувати справедливо. Не той є правдивий у своїй вірі, який лише її афішує, щоб бачили інші, а той, який щирою молитвою просить не лише про своє здоров’я і здоров’я своїх близьких, але і пам’ятає про інших, незалежно від їхньої віри».
Саме о. Людвік Рутина по праву вважається символом правдивої віри та міцного характеру, який давав свідоцтво свого нелегкого життя для кожної людини. Це священик, який не шкодував часу для ближнього, віддаючись повністю своєму покликанню, яке подарував йому Господь.
Поховання пройдуть в Кендзежин-Козле 15 і 16 грудня в костелі св. Зигмунта і св. Ядвіги.
15. 12. – вечірня за помершого о 17.30 (за київським часом)
16. 12. – похорон о 12.00 (за київським часом)