Сьогодні, 24 березня 2026 року, російська дронова атака вразила історичний центр Львова; повідомляється також про 13 постраждалих людей.
Сильний удар прийшовся по історичній будівлі бернардинського монастиря, також є загоряння житлових будинків у різних частинах міста.
Очільник Львівської ОВА Максим Козицький зазначив, що, за попередньою інформацією, постраждав об’єкт культурної спадщини ЮНЕСКО. Загорілися будівлі при мурі комплексу бернардинського монастиря.
Колишні будівлі францисканського комплексу, зведені в XVII столітті, нині належать Центральному державному історичному архіву.
За повідомленням мера, ще одне влучання ворожого дрона сталося в житловий будинок на Сихові — на проспекті Червоної Калини. Зафіксовано падіння уламків на початку вулиці Бандери. Трамваї маршрутів №1 та №2 не курсують через падіння «шахеда» на вулиці Коперника. Також не курсують маршрути №3, №8 та №9 через удар по площі Соборній.
Також за цей масований обстріл російський дрон влучив у 14-поверхівку у Дніпрі. Пошкоджено вісім будинків і два дитсадки. Постраждали 13 людей, серед них троє дітей. Вибухи пролунали в Івано-Франківську, Вінниці й Тернополі. Вночі проти 24 березня сильно постраждала Полтава, є загиблі.
Бог має владу над життям і смертю
Сьогоднішні події для CREDO коментує о.Яцек Коцур — настоятель парафії св.Архангела Михаїла, що у львівському районі Сихів, недалеко від проспекту Червоної Калини, де сталося одне зі влучань.
— Було гарно видно з нашого балкона, як їх збивали над Зуброю, — сказав о.Яцек. — Ми почули удар, потім побачили хмару. Перше влучання на Сихові було на Санта-Барбарі, останній поверх будинка загорівся.
Люди поводяться по-різному: багато хто вийшов назовні, багато хто забіг до храму. Цей обстріл пройшов повз нас, дякувати Богу; найбільше влучання було в центрі, біля церкви св.Андрія, де колишній костел бернардинів.
Як душпастиря, я бачу, що люди вже до цього звикли — воєнне життя, атаки. Якщо порівняти попереднє влучання по Сихову, коли влучили в шиномонтаж і була дуже велика хмара, — люди вже звикли. Не скажу, що не переймаються, але видно різницю: тоді було одне влучання і дуже багато тривог. А зараз ми вже просто розуміємо, що треба жити далі. Я читав опитування, на минулому тижні, з результатів якого випливає, що вперше за чотири роки війни у людей зростає оптимізм. Люди перейшли з «режиму виживання» в «режим існування». Треба жити, і це говорить про силу людського духа.
Наближаються свята — іде Воскресіння. Щоразу нас це зміцнює: є Бог, Він усе контролює. Він має владу і над життям, і над смертю!
Фото: Андрій Садовий
фінансово.
Щиро дякуємо!
