Лев’ячий пазур

Роздуми над сьогоднішнім Словом Божим

«Левеня – Юда. Ти, мій сину, здобиччю зріс угору». Кому ж це пророцтво Якова не асоціюється з агресією, кровопролиттям, сльозами, нещастям, переможцем і жертвою?

Але так бути не мусить. Варто доповнити його іншим великим пророком. Ісая у своєму захваті бачить, як ягня і лев пасуться разом, а мала дитина їх поганяє. І те й те стосується покоління Юди, кореня Єссея. Тому варто поставити запитання: що таке християнство з лев’ячим пазуром? Тим паче, що на дальшому плані чути відголос слів про тих, хто силою здобуває Царство Небесне…

Лев’ячий пазур християнства – це поєднання відваги і милосердя, військового лету і євангельської розсудливості, зміїної хитрості і лагідності голубки. Можливо, це досить контроверсійна думка, але її виправдовує родовід Ісуса, який читався в нинішній Євангелії. В довгому ланцюжку тих, котрі попереджували своїм життєписом народження Месії, знайдемо чимало грішників. Але не знайдемо жодного боягуза.

Іспит совісті:

«Тебе брати твої будуть вславляти».
Чи ти віриш у те, що Бог реалізовує свої плани в історії звичайних людей, таких як ти і твої близькі?

«Причаївся, немов левище».
Наскільки часто для власної вигоди або з лінощів ти відмовляєшся від прийняття сміливих рішень?

«Йому будуть коритися народи».
Кажеш, що віруєш. А наскільки добре можна розчути і впізнати твій голос?

За матеріалами: wiara.pl