Римо-кат.: Понеділок IV Тижня Адвенту
Греко-кат.: Амвросія, єп. Медіоланського
Римо-католицький календар
Понеділок IV Тижня Адвенту
Перше читання
Іс 7, 10-14
Читання з Книги пророка Ісаї
Господь заговорив до Ахаза, кажучи: «Проси собі знаку в Господа, Бога твого, аби глибоко з-під землі, або вгорі високо!» Ахаз же відказав: «Не проситиму і не буду спокушати Господа». Тоді Ісая сказав: «Слухайте ж, доме Давида: мало з вас докучати людям, що докучаєте ще й Богові моєму? Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить Сина і дасть Йому ім’я Еммануїл».
Cлово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 24(23)
Бог воцарився, Він Царем є слави
Господня є земля, її повнота, *
вселенна та її мешканці.
Бо Він на морях заснував її, *
і утвердив її на ріках.
Хто на гору Господню зійде *
і хто буде стояти на Його святому місці?
Той, чиї безвинні руки й чисте серце; *
хто не пильнує розумом своїм пустого.
Він матиме від Господа благословення *
і ласку від Бога свого спасіння.
Такий рід тих, які Його шукають, *
шукають лице Якового Бога.
Спів перед Євангелієм
Алілуя, алілуя, алілуя.
Ключе Давида,
що відкриваєш брами вічного царства,
прийди і визволи з в’язниці,
в’язня, що знаходиться у темряві.
Євангеліє
Лк 1, 26-38
† Читання святого Євангелія від Луки
На шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галілейського міста, названого Назаретом, до діви, зарученої з чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви – Марія. І, прийшовши до неї, сказав: “Радій, сповнена благодаті! Господь з тобою”. Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання. Та ангел сказав їй: “Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога. І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида, і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!” І озвалася Марія до ангела: “Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?” У відповідь ангел сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим. Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці; тому що жодне слово не буває у Бога безсилим!” А Марія промовила: “Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм!” І ангел відійшов від неї.
Cлово Господнє.
Греко-католицький календар:
Амвросія, єп. Медіоланського
Ап. – Євр. 329 зач.; 11, 24-26; 32-12, 2.
24. Вірою Мойсей, коли був виріс, відрікся зватися сином дочки фараона; 25. волів радше страждати разом з людом Божим, ніж дознавати дочасної гріховної втіхи, 26. бо, дивлячись на нагороду, вважав за більше багатство наругу вибраного народу від скарбів Єгипту.
32. І що ще скажу? Часу не вистане мені, коли заходжуся розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків, 33. що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам, 34. силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали. 35. Жінки діставали назад своїх померлих, які воскресали. Інші загинули в муках, відкинувши визволення, щоб осягнути ліпше воскресіння. 36. Інші наруг і бичів зазнали та ще й кайданів і в’язниці; 37. їх каменовано, розрізувано пилою, брано на допити; вони вмирали, мечем забиті; тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, гноблені, кривджені; 38. вони, яких світ був невартий, блукали пустинями, горами, печерами та земними вертепами. 39. І всі вони, дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного, 40. бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли досконалість.
1. Тому і ми, маючи навколо себе таку велику хмару свідків, відкиньмо всякий тягар і гріх, що так легко обмотує, і біжімо витривало до змагання, що призначене нам, 2. вдивляючися пильно в Ісуса, засновника й завершителя віри, який, замість радости, що перед ним була, витерпів хрест, на сором не звертаючи уваги, і який возсів праворуч Божого престолу.
Єв. – Мр. 42 зач.; 9, 42-10,1.
42. Хто ж спокусить одне з оцих малих, що вірують, – краще було б такому, якщо б йому повішено на шию жорновий камінь та вкинено в море. 43. І коли твоя рука спокушає тебе, відітни її. Краще тобі ввійти в життя калікою, ніж з двома руками піти у пекло, у вогонь незгасний, 44. де черв’як їхній не вмирає й вогонь не вгасає. 45. І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти в життя кривим, ніж з двома ногами бути кинутим у пекло, 46. де черв’як їхній не вмирає й вогонь не вгасає. 47. І коли око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі ввійти у Царство Боже однооким, ніж з двома очима бути кинутим у пекло, 48. де черв’як їхній не вмирає і вогонь не вгасає. 49. Бо кожен вогнем посолиться, жертва ж кожна – сіллю посолиться. 50. Сіль – добра; та коли сіль не солона стане, чим її приправите? Майте у собі сіль і живіть у мирі між собою!” 1. Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх.
liturgia.alfaomega.org.ua , ecumenicalcalendar.org.ua
фінансово.
Щиро дякуємо!
