«Verbum caro factum est» – «І Слово стало тілом» (Ів 1,14).
Дорогі брати і сестри, хто слухає мене в Римі і у всьому світі, з радістю сповіщаю вам різдвяну звістку: Бог став людиною, прийшов щоб жити з нами. Бог не далеко: Він близько, більше того, Він – «Емануїл», Бог-з-нами. Він не є невідомим для світу Богом: у Нього є особа, – обличчя Ісуса.
Ця звістка залишається завжди новою, завжди викликає здивування, оскільки перевершує будь-яку нашу найсміливішу надію, перш за все тому, що є не тільки звісткою: ця подія, випадок, який бачили й чули достовірні свідки, до якого вони доторкнулися в Особі Ісуса з Назарета! Перебуваючи з Ним, спостерігаючи за Його діями і слухаючи Його слова, вони визнали в Ісусі Месію, і, бачачи Його воскреслим після того, як Він був розп’ятий, вони набули впевненості в тому, що Він, справжній чоловік, є одночасно істинний Бог, єдинородний Син, від Отця народжений, повний благодаті та істини (пор. Йн 1,14).
«І Слово стало тілом». У відповідь на це одкровення в нас часом виникає питання: як же це можливо? Адже Слово і плоть є реальностями між собою протилежними, то як же предвічне і всесильне Слово може стати тендітною і смертною людиною? На це є лише одна відповідь: Любов. Той, хто любить, бажає поділитися всім з коханим, бажає бути єдиним з ним, і Святе Письмо дійсно представляє нам велику історію любові Бога до свого народу, любові, що досягла своєї кульмінації в Ісусі Христі.
І Бог не змінюється: Він вірний Самому Собі. Той, Хто створив світ, є Той, Хто закликав Авраама і відкрив Своє ім’я Мойсеєві: Я Той, що є … Бог Авраама, Ісака та Якова … Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий (пор. Вих 3,14-15; 34, 6). Бог не змінюється, Він є Любов завжди і назавжди. Він – Саме Сопричастя, Єдність в Трійці, і всі справи Його і слова направлені на спілкування. Втілення є вершина творіння. Коли з волі Отця і діяння Святого Духа в лоні Марії знаходив форму Ісус, Син Божий, що став людиною, творіння досягло своєї вершини. Порядкуючий принцип Всесвіту, Логос, почав своє існування у світі, у просторі та часі.
«І Слово стало тілом». Світло цієї істини являє себе тому, хто приймає її з вірою, бо це таємниця любові. Лише ті, хто відкривають себе цій любові, оповиті різдвяним світлом. Так було в Вифлеємську ніч, так залишається і сьогодні. Втілення Сина Божого – це подія, що відбулася в історії, але водночас воно перевершує її. У ночі світу спалахнуло нове світло, яке дає себе побачити очам людей простої віри, лагідним і смиренним серцем, тим, хто очікує Спасителя. Якщо б істина була всього лише математичною формулою, то в певному сенсі вона нав’язувала б себе. Але оскільки Істина є Любов, то вона просить віри, просить «так» нашого серця.
І чого ж, насправді, шукає наше серце, якщо не Істини, яка є Любов? Її шукає дитина своїми питаннями, які обеззброюють і стимулюють; її шукають молоді, намагаючись збагнути глибокий сенс свого життя, в зрілості її шукають чоловік і жінка, щоб керуватися нею і знаходити в ній підтримку у своїх зобов’язаннях в сім’ї і на роботі; її шукають літні люди, щоб підвести підсумок свого земного життя.
«І Слово стало тілом». Різдвяна звістка є світлом також для народів, для спільного шляху людства. «Емануель», Бог-з-нами, прийшов як Цар справедливості і миру. Його Царство – ми це знаємо – не від світу цього, але воно важливіше всіх царств цього світу. Воно як закваска для людства: якщо вона відсутня, не буде і сили, що рухає вперед справжній розвиток: воно спонукає людство співпрацювати заради загального блага, безкорисливо служити ближньому, боротися мирними засобами за справедливість. Віра в Бога, який побажав розділити з нами нашу історію, є постійним закликом брати участь в ній навіть серед її протиріч. Світло Різдва є також приводом для надії для всіх тих, чию гідність ображають і зневажають, бо Немовля, що народилось у Вифлеємі, прийшло звільнити людину від кореня всякого рабства.
Нехай світло Різдва знову загориться на тій землі, де народився Ісус і надихне ізраїльтян і палестинців шукати справедливого і мирного співіснування. Нехай звістка про прихід Емануїла, що несе розраду, пом’якшить біль і втішить у випробуваннях улюблені християнські громади в Іраку і на всьому Близькому Сході, подарувавши їм підбадьорення і надію на майбутнє і надихаючи керівників держав цього регіону до дієвої солідарності по відношенню до них. Нехай це відбудеться також на користь тих, хто на Гаїті все ще страждає від наслідків руйнівного землетрусу і від нещодавньої епідемії холери. І хай не будуть забуті ті, хто в Колумбії і Венесуелі, а також в Гватемалі і Коста-Ріці нещодавно зазнали ударів природної стихії.
Нехай народження Спасителя відкриє перспективи тривалого миру і справжнього прогресу народам Сомалі, Дарфура і Кот-д’Івуара; зміцнить політичну і соціальну стабільність Мадагаскару; принесе безпеку і дотримання прав людини в Афганістан і в Пакистан; пожвавить діалог між Нікарагуа і Коста-Рікою; сприяє примиренню на Корейському півострові.
Нехай святкування народження Спасителя зміцнить дух віри, терпіння та мужності у вірних континентального Китаю, щоб вони не падали духом через обмеження їх свободи релігії та совісті і, стараючись у вірності Христу і Його Церкві, зберігати живе полум’я надії. Нехай любов до «Бога-з-нами» дарує наполегливість усім християнським громадам, що зазнають дискримінації і гонінь, і надихне політичних і релігійних лідерів взяти на себе зобов’язання поважати релігійну свободу всіх.
Дорогі брати і сестри, «Слово стало тілом», Немовля прийшло жити з нами, Він – Емануїл, Бог, який зробив Себе близьким нам. Давайте ж разом споглядати велику таємницю любові і нехай наші серця просвічує світло, що сяє у Вифлеємській печері! Бажаю всім щасливого Різдва!
фінансово.
Щиро дякуємо!
