Греко-католицький календар:
прор. Даниїла
трьох отроків, Ананії, Азарії й Мисаїла
Ап. – Як. 56 зач.; 4,7-5,9.
7. Коріться, отже, Богові, противтеся дияволові, і він утече від вас. 8. Наблизьтеся до Бога, і він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники! Освятіть серця, двоєдушники! 9. Гляньте на ваші злидні, сумуйте і плачте! Сміх ваш нехай обернеться у плач, а радість – у смуток! 10. Смиріться перед Господом, і він вас підійме! 11. Не обмовляйте, брати, один одного. Хто обмовляє або судить брата свого, той обмовляє закон і закон судить. Коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець, а суддя закону. 12. Один лише законодавець і суддя, який може спасти й погубити. Ти ж хто такий, що судиш ближнього? 13. Нумо тепер ви, що говорите: «Сьогодні або завтра ми підемо в те місто й перебудемо там рік, і будемо там торгувати й гроші заробляти.» 14. Ви, що не відаєте, що буде взавтра! Яке бо життя ваше? Ви – пара, що з’являється на хвильку і зникає по тому. 15. Чому б вам радше не сказати: Коли на те Господня воля, будемо жити, і це чи те робити. 16. Тепер, ви хвалитеся у хвастощах ваших. Усяка така хвальба – погана. 17. Хто, отже, знає добро чинити, а його не чинить, – гріх тому! 1. Нумо тепер, багаті! Плачте, ридайте над злиднями, що вас спіткають. 2. Багатство ваше зігнило, одежу вашу міль поїла. 3. Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде проти вас свідчити й поїсть, наче вогонь, ваше тіло. Ви назбирали собі скарбів за останніх днів. 4. Ось затримана вами платня робітникам, що жали ваші ниви, кричить, і голосіння женців дійшло до Господа сил. 5. Ви на землі розкошували та жили у розпусті, наситилися досхочу за дня різанини. 6. Ви засудили праведного й убили: він вам не противиться. 7. Будьте, отже, брати, довготерпеливі, аж до Господнього приходу. Ось хлібороб чекає терпеливо на дорогоцінний плід землі аж до дощів осінних та весняних. 8. Терпіть і ви, скріпіть ваші серця, бо Господній прихід близький. 9. Не скаржтеся один на одного, брати, щоб вас не суджено. Ось суддя стоїть перед дверима.
Єв. – Мр. 45 зач.; 10, 17-27.
17. Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: «Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?” 18. «Чого називаєш мене благим?”» – сказав Ісус до нього. – «Ніхто не благий, окрім одного Бога. 19. Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір.» 20. Він же у відповідь мовив до нього: «Учителю, я вже те дотримував змалку.» 21. Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: «Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за мною.» 22. Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, – мав бо великі багатства. 23. Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: “Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!” 24. Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: «Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже! 25. Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже.» 26. Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: «Хто ж тоді може спастися?» 27. Ісус же, поглянувши на них, мовить: «У людей це неможливо, – але не в Бога; у Бога бо все можливо.»
Єв. – Мр. 52 зач.; 11, 27-33.
27. І прийшли знов у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики й книжники та старші 28. й кажуть до нього: «Якою владою чиниш таке? Хто дав тобі владу це робити?» 29. Ісус же відказав їм: «Спитаю я вас одну річ; дайте мені відповідь, то і я скажу вам, якою владою я це чиню. 30. Йоанове хрищення було з неба чи від людей? Відповіжте мені.» 31. Вони почали міркувати між собою й говорити: Якщо відповімо: З неба, – то скаже: Чому ж ви не повірили йому? 32. А скажемо: Від людей, – лячно народу, – всі бо вважали Йоана, що він пророк. 33. І відповіли Ісусові: “Не знаємо.” Ісус же відказав їм: «То й я вам не скажу, якою владою я це роблю.»
фінансово.
Щиро дякуємо!
