Греко-католицький календар:
мчч. Євстратія, Авксентія, Євгенія, Мардарія й Ореста,
мчц. Лукії, діви
Ап. – Євр. 308 зач.; 3, 5-11; 17-19.
5. Мойсей був вірний у всім його домі, як слуга, на свідчення того, що мало бути сказане, 6. Христос же – як Син у своїм домі. А дім цей – ми, якщо дотримаємо до кінця непохитне довір’я і похвалу надії. 7. Ось чому, як каже Святий Дух: «Коли ви почуєте сьогодні його голос, 8. не твердійте серцями вашими, як то було на місці сварки в день спокуси у пустині, 9. де мене спокушали батьки ваші, виставляли мене на пробу, дарма що 10. сорок років бачили мої діла. Тому я і прогнівався на рід цей і мовив: Вони завжди блудять серцем, вони доріг моїх ніколи не знали! 11. Тому я і поклявсь у своїм гніві: Ні! їм не ввійти в мій відпочинок!» 17. На кого він гнівався сорок років? Хіба не на тих, що згрішили, які лягли кістьми в пустині? 18. Кому ж він клявся, що не ввійдуть у його відпочинок, якщо не тим, що були неслухняні? 19. І бачимо, що не могли ввійти через невірство.
Єв. – Лк. 102 зач.; 20, 27-44.
27. Деякі з садукеїв, що кажуть, ніби нема воскресіння, приступили 28. й спитали його: “Учителю, Мойсей приписав нам: Коли чийсь брат, одружений, умре бездітним, нехай його брат візьме за себе його жінку й відродить потомство братові своєму. 29. Сім ото братів було. Перший узяв жінку й помер бездітним. 30. Потім другий, 31. і третій, і так семеро умерли, не зоставивши дітей по собі. 32. Врешті, померла й жінка. 33. Жінка та, отже, при воскресінні, кому буде за жінку, бож семеро мали її за жінку.” 34. Ісус відповів їм: “Сини цього світу женяться і виходять заміж. 35. Ті ж, що будуть достойні осягнути того віку й воскресіння з мертвих, не женяться і не виходять заміж; 36. бо й вмерти вже не можуть, тому що, до ангелів подібні, вони – сини Божі, бувши синами воскресіння. 37. А що мертві воскресають, – це й Мойсей при кущі дав був зрозуміти, де він назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака й Богом Якова. 38. Бог же не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для нього.” 39. Деякі з книжників, озвавшися, заговорили: “Учителю, ти добре сказав.” 40. І не насмілювались вони більше ні про що його питати. 41. І тоді він до них промовив: “Як же це кажуть, що Христос син Давида? 42. Бож сам Давид у книзі Псалмів мовить: Господь сказав Владиці моєму: Сиди праворуч мене, 43. поки я не покладу твоїх ворогів підніжком тобі під ноги. 44. Давид, отже, зве його Господом. Як же він може бути його сином?”
Ап. – Еф. 233 зач.; 6, 10-17.
10. Нарешті кріпіться в Господі та в могутності його сили. 11. Одягніться в повну зброю Божу, щоб ви могли дати відсіч хитрощам диявольським. 12. Нам бо треба боротися не проти тіла й крови, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах. 13. Ось чому ви мусите надягнути повну зброю Божу, щоб за лихої години ви могли дати опір і, перемагаючи все, міцно встоятися. 14. Стійте, отже, підперезавши правдою бедра ваші, вдягнувшись у броню справедливости 15. і взувши ноги в готовість, щоб проповідувати Євангелію миру. 16. А над усе візьміть щит віри, яким здолаєте згасити всі розпечені стріли лукавого. 17. Візьміть також шолом спасіння і меч духовний, тобто слово Боже.
Єв. – Лк. 106 зач.; 21, 12-19.
12. Але перед усім цим на вас накладуть руки й переслідувати будуть, і волочитимуть по синагогах та по тюрмах, водитимуть перед царів і правителів з-за імени мого. 13. І це дасть вам нагоду свідчити. 14. Візьміть собі до серця, що вам не треба готуватися наперед, що маєте відповідати, 15. я бо дам вам слово й мудрість, якій ніхто з ваших противників не зможе протиставитись і перечити. 16. Вас видадуть батьки, брати, рідні й друзі, і декому з вас смерть заподіють. 17. Вас будуть ненавидіти всі за моє ім’я. 18. Але волосина з голови у вас не пропаде! 19. Вашим стражданням ви спасете душі свої.