Римо-кат.: Об’явлення Господнє
Греко-кат.: Навечір’я Різдва Христового
прпмчц. Євгенії
Римо-католицький календар
Об’явлення Господнє
Перше читання
Іс 60, 1-6
Читання з Книги пророка Ісаї
Устань, засяй, Єрусалиме!
Зійшло бо твоє світло,
слава Господня засяяла над тобою!
Бо темрява окриває землю,
і темнота народи,
а над тобою Господь сяє:
слава Його з’явилась над тобою.
Народи йдуть до твого світла,
царі до сяйва твого блиску.
Поглянь навколо твоїми очима й подивися:
усі вони збираються, йдуть до тебе!
Сини твої здалека прибувають,
дочок твоїх на руках носять.
Тоді ти глянеш і засяєш;
заб’ється і пошириться в тебе серце,
бо скарби моря попливуть до тебе,
багатства народів прийдуть до тебе.
Безліч верблюдів тебе вкриє,
верблюди молоді з Мідіяну та з Ефи.
Сила їх прийде з Шеви,
несучи золото й ладан,
звістуючи хвалу Господню.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 72(71), 1-2, 7-8, 10-11, 12-13 (П.: пор. 11)
Прославлять Бога всі земні народи.
1. Боже, Твій розсуд дай Цареві, *
синові царя Твою справедливість.
2. Хай судить Твій народ по праву, *
бідних Твоїх по правді.
7. За Його днів квітнутиме справедливість, *
а мир глибокий – аж доки місяця.
8. Він буде правити від моря аж до моря, *
і від Ріки аж до кінців землі.
10. Царі Таршішу й островів принесуть дари, *
царі Шеви й Севи дадуть гостинці.
11. Йому поклоняться всі царі, *
усі народи Йому служитимуть.
12. Він бо спасе вбогого, що кличе, *
і бідного, і того, що допомоги не має.
13. Над бідним Він змилується і над нужденним, *
і урятує душі бідних.
Друге читання
Еф 3,2-3а.5-6
Читання з Послання святого Апостола Павла до ефесян
Брати: Думаю, що ви чули про ту спасенну ухвалу Божої ласки, яку Він дав мені для вас, тобто, що Він дав об’явленням мені знайти тайну.
Вона бо не була відкрита синам людським у минулих поколіннях, як то вона тепер відкрита через Духа святим апостолам Його і пророкам, а саме: що погани мають доступ до такої самої спадщини, і вони члени того самого тіла й мають участь у тій самій обітниці в Христі Ісусі, через Євангелію.
Слово Боже.
Спів перед Євангелієм
Мт 2, 2
Алілуя, алілуя, алілуя.
Ми бачили Його зорю на сході
й прийшли поклонитись Господу.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 2,1-12
+ Слова Євангелія від святого Матея.
Коли Ісус народився у Вифлеємі Юдейськім, за днів Ірода царя, Мудреці прийшли в Єрусалим зо Сходу і спитали: «Де цар юдейський, що оце народився? Бо ми бачили Його зорю на сході й прийшли Йому поклонитись».
Почувши це цар Ірод, стривожився, і ввесь Єрусалим з ним. Зібравши всіх первосвящеників та книжників народних,він випитав у них, де Христос має народитися.
Вони йому сказали: «У Вифлеємі Юдейськім, бо так написано пророком:
І ти, Вифлеєме, земле Юди,
нічим не менша між містами Юди,
бо з тебе вийде вождь,
що буде пасти мій народ, Ізраїля».
Тоді Ірод, покликавши тайкома мудреців, випитав у них пильно про час, коли зоря з’явилась, і відіслав їх у Вифлеєм, кажучи: «Ідіть та розпитайтесь пильно про дитя, і коли знайдете, сповістіть мені, щоб я теж пішов Йому вклонитись». Вислухали вони царя і пустилися в дорогу.
І ось зоря, що її бачили на сході, йшла перед ними, аж поки не підійшла й не стала зверху, де було дитятко. Побачивши зорю, зраділи радістю вельми великою. Увійшли до хати й побачили дитятко з Марією, Матір’ю Його, і, впавши ниць, поклонились Йому; потім відкрили свої скарби й піднесли Йому дари: золото, ладан і миро.
І попереджені вві сні до Ірода не завертати, пустились іншою дорогою у край свій.
Слово Господнє.
Греко-католицький календар:
Навечір’я Різдва Христового
прпмчц. Євгенії
Ап. – Євр. зач. 303; 1, 1-12;
1. Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. 2. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. 3. Він – відблиск його слави, образ його істоти, – підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині, 4. ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім’я. 5. Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?» 6. Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.» 7. А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум’я вогненне – слугами своїми.» 8. А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти – берло твого царства. 9. Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.» 10. І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса – діло рук твоїх. 11. Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. 12. Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж – той самий, і літа твої не скінчаться.»
Єв. – Лк. зач. 5; 2, 1-20
1. Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю. 2. Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній. 3. І йшли всі записатися, – кожний у своє місто. 4. Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида, 5. щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна. 6. І от коли вони були там, настав їй час родити, 7. і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді. 8. Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар. 9. Аж ось ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх. 10. Ангел же сказав їм: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: 11. Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь. 12. І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.» 13. І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла: 14. “Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.” 15. І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: «Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об’явив нам.» 16. І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах. 17. Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп’ятко; 18. і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали. 19. Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці. 20. А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.