«Одна-єдина людська родина» – такою є тема Послання Святішого Отця Бенедикта XVI з нагоди 97-го Всесвітнього дня мігрантів та біженців, який Католицька Церква відзначила 16 січня 2011 р.
«Всесвітній день мігранта та біженця для всієї Церкви є нагодою замислитись над темою, пов’язаною з дедалі зростаючим явищем міграції, молитися за те, щоб серця відкривалися на християнську гостинність та трудитись над тим, щоб у світі зростали справедливість та милосердя – опори для будування справжнього та тривкого миру», – пише Святіший Отець, цитуючи Ісусові слова, записані в Євангелії: «Як я полюбив вас, так і ви любіть один одного». Якщо Небесний Отець у своєму Синові покликав нас бути Його улюбленими дітьми, зазначив Папа, то і ми повинні один-одного навзаєм визнати братами й сестрами у Христі, і саме з цього глибокого зв’язку між усіма людьми й зродилася тема цьогорічного послання. «Одна-єдина людська родина, одна родина братів та сестер в суспільствах, які стають дедалі більше багатоетнічними та міжкультурними, де також визнавці різних релігій спонукувані до діалогу, аби можна було осягнути спокійне та плідне співжиття в пошані до законних відмінностей», – додав Бенедикт XVI.
Святіший Отець також відзначив, що хоч всі прямують тим самим шляхом, однак, ситуації, які проходимо на ньому, є відмінними. Багато людей змушені з різних причин зазнати долі мігранта в різних її проявах. Це може бути спричинене якимось факторами, які змушують покинути рідний край, але й саме явище глобалізації, яким відзначається наша епоха, це не лише соціально-економічні процеси, але й дедалі більше взаємопов’язання людства, що долає географічні та культурні кордони. В цьому контексті, веде далі Папа, Церква навчає, що фундаментальним моральним критерієм цих процесів є єдність людського роду та його розвиток у доброму. «Усі, отже, є членами однієї родини, мігранти та місцеве населення, яке їх приймає, і всі мають таке саме право користатися з земних благ, призначення яких є загальним… в цьому – фундамент солідарності та ділення», – пише Бенедикт XVI.
Саме брак відчуття братерства між людьми та народами, на думку Слуги Божого Павла VI є причиною нерівномірного розвитку, що має вплив і на явище міграції. А святої пам’яті Йоан Павло ІІ підкреслював, що «загальне спільне добро охоплює усе людство, стоячи понад будь яким націоналістичним егоїзмом». Церква визнає право емігрувати у двох аспектах, і як можливість залишити свою країну, і як можливість прибути до іншої в пошуках кращих умов життя, але також допускає право приймаючої держави регулювати міграційні потоки та захищати свої кордони, завжди забезпечуючи належну пошану до гідності кожної людської особи, в той час, як обов’язком мігрантів є «інтегруватися в країну, яка їх приймає, шануючи її закони та національну самобутність».
У цьому контексті Святіший Отець звертає увагу на роль Церкви, яка завдяки дії Святого Духа знаходить сили для будування загального братерства, і в якій Пресвята Євхаристія є невичерпним джерелом єдності усього людства. «Завдяки йому, – пише він, – Божий народ обіймає кожне плем’я, народ та мову не певного роду священною владою, але вищим служінням милосердної любові».
Бенедикт XVI заохочує звернути особливу увагу на біженців, які змушені покинути домівки через насильства та переслідування та приділяє окрему увагу студентам, які навчаються за кордоном, пригадуючи, що саме в школах та університетах формується культура нових поколінь і саме від цих інституцій залежить їхня здатність дивитися на людство як на одну родину, єдину у відмінностях.
«Не втрачаймо надії та разом молімо Бога, Отця усіх, щоб допоміг кожному з нас бути людьми, здатними до здійснення братерських стосунків», – закликає на завершення свого послання Святіший Отець.
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
