1 травня 2025 р. у містечку Нижанковичі, за 2 км від кордону з Польщею, в храмі Святої Трійці — який також є санктуарієм Пресвятої Діви Марії, Матері Божого Провидіння — відзначили особливе храмове свято.
Під проводом єпископа-помічника Львівської архідієцезії Едварда Кави місцеві віряни та численні, як на воєнний час, паломники з прикордонних територій Польщі дякували Богові за 20 років благодатей, які отримують молільники у цьому санктуарії за заступництвом Божої Матері Провидіння.
У проповіді єпископ, посилаючись на євангельський опис відвідин Марією Єлизавети, звернув увагу вірян на те, як чинить Марія з нашими проханнями:
— Те, що ми щойно чули у фрагменті Євангелія від святого Луки, дуже чітко підкреслює, яким великим є діяння Марії. Лука чітко зазначає, що Марія з поспіхом пішла до Єлизавети. Це слово — «з поспіхом», — дорогі брати і сестри, показує, що дія Марії — негайна. (…) Це ще більше заохочує нас ніколи не сумніватися, чи варто звертатися до Неї, щоби просити Її заступництва. І дуже важливо, щоб ми не боялися запросити Марію не тільки туди, де ми щасливі, де молимось, де відкриваємо серце, але й у той простір, який для нас самих є соромом. Де ми не даємо собі ради, де ми самотні, де опускаються руки, де ми не вміємо захищатися від зла.
І сьогодні ми приходимо сюди, бо потребуємо зцілення, потребуємо благодаті, бо самі не здатні впоратися. І нам не потрібна якась магія чи сенсація. Нам потрібне тихе, але дуже дієве заступництво Марії.
А на завершення отець єпископ додав:
— Нижанковичі — це просте, скромне, звичайне, але все ж чудесне місце. Бог сам його вибрав. І Марія. Ніхто б не подумав, що десь на кордоні, в такому простому храмі, діятимуться такі речі! Але Бог вибирає саме такі місця, які людським очам здаються мертвими, щоб показати, що в Божих очах вони можуть стати живими.
Після проповіді єпископ Едвард уділив Таїнство миропомазання молодій парафіянці, а на завершення освятив нові образи до відреставрованих бічних вівтарів храму.
Що ж такого надзвичайного і чудесного, як сказав у проповіді єпископ Кава, є у цьому місці, що воно так притягує до себе людей різних конфесій і вони приїздять сюди навіть з‑за кордону, і то по декілька разів на рік?
Історія храму Святої Трійці сягає 1451 року, і впродовж всього часу існування він і справді ніколи не вирізнявся нічим особливим. А після Другої світової війни Нижанковичі опинилися в межах СРСР, і храм розділив долю багатьох інших сакральних споруд: радянська влада перетворила його на колгоспний склад міндобрив і зерна. У сакристії влаштували стайню, тримали там коней.
Знищений та розграбований храм повернули вірянам у 1989 році, а 19 жовтня 1991 року відбулося освячення оновленого храму. Чин освячення здійснив тодішній єпископ-помічник Львівської архідієцезії Рафал Керницький. На жаль, на початку 2000‑х парафіяльна спільнота налічувала лише 15 осіб — і здавалося, що це місце вмирає. Та у 2005 році відбулася подія, що вдихнула нове життя у маленький занедбаний храм у Нижанковичах і привернула до нього увагу не лише вірян різних конфесій, але й навіть людей невіруючих.
У січні 2005 року з очей невеликої гіпсової статуї Божої Матері Лурдської потекла рідина, яка не замерзали попри 15‑градусний мороз. Свого часу цю фігурку подарували для храму доброчинці з Польщі. Виконана у Ченстохові, статуетка Матері Божої не мала якоїсь особливої мистецької цінності й була звичайним відтворенням, яких багато. Однак 5 січня 2005 року вона привернула до себе увагу не лише місцевої парафіяльної спільноти, але й цілого містечка; а згодом стала відомою також і по той бік кордону.
Фото о. Віктор Стахув, 2005 р.
Рідина, що стікала по обличчю статуї протягом 40 днів, була солоною і нагадувала сльози. Зі слів очевидців, найбільш рясно сльози лилися протягом тих трьох діб, коли вмирала сестра Лусія (13 лютого 2005 року), візіонерка з Фатіми; а також тоді, коли до Дому Отця відходив папа Йоан Павло II, і в річницю його смерті. Згодом підрахували, що Матір Божа в Нижанковичах плакала 101 раз протягом 18 місяців, кожного 13‑го дня місяця — у дні фатімських об’явлень. Отець Яцек Валіґура, тодішній настоятель храму, пов’язував цю кількість також з об’явленнями в Лурді, де Марія об’являлася саме 18 разів. Востаннє Божа Матір у Нижанковичах плакала 9 вересня 2007 року.
Тодішній декан Самбірського деканату, на території якого знаходиться парафія Святої Трійці, о.Едвард Лоранц, передав зібрану зі статуї рідину на експертизу до Польщі. Дослідження були проведені в Інституті судових експертиз у Кракові. Аналізи показали, що хімічний склад рідини, зібраної зі статуї в Нижанковичах, справді дуже близький за хімічним складом до людських сліз.
І хоча Церква не висловила офіційної позиції щодо самого явища, але з огляду на велику кількість паломників, які почали прибувати до цього місця, а також з огляду на численні благодаті, які там були отримані, кардинал Мар’ян Яворський у 2007 році проголосив парафіяльний храм у Нижанковичах санктуарієм Пресвятої Діви Марії — Матері Божого Провидіння, з відпустом 1 травня.
Сюди і сьогодні прибувають паломники — хоча їхня кількість уже не така значна, як у довоєнні часи; але молебні Перших субот місяця та Фатімські молебні тут практикують із ревністю й великою побожністю, випрошуючи довгоочікуваний мир для України та навернення для росії.
фінансово.
Щиро дякуємо!
