Римо-кат.: Св. Йоана Боско
Спомин
Греко-кат.: Атанасія Великого, архиєп. Олександрійського
Святителя Кирила Олександрійського
Римо-католицький календар
Св. Йоана Боско
Спомин
Перше читання
Євр 11, 32-40
Читання з Послання до євреїв
Брати:
І що ще скажу? Часу не стане мені, коли заходжуся розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків, що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам, силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали.
Жінки діставали назад своїх померлих, які воскресали. Інші загинули в муках, відкинувши визволення, щоб осягнути ліпше воскресіння.
Інші наруг і бичів зазнали та ще й кайданів і в’язниці; їх каменовано, розрізувано пилою, брано на допити; вони вмирали, мечем забиті; тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, гноблені, кривджені; вони, яких світ був невартий, блукали пустинями, горами, печерами та земними вертепами.
І всі вони, дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного, бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли досконалість.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 31(30), 20. 21-22. 23. 24 (П.: пор. 25)
Будьте відважні, Богу довіряйте
Яка велика, Господи, твоя доброта, *
що її Ти зберіг тим, що Тебе бояться,
і чиниш тим, що до Тебе прибігають, *
перед людськими синами!
Ти ховаєш її у сховку обличчя твого +
від заговорів людських; *
Ти їх заховуєш у наметі від язиків сварливих.
Благословен Господь, бо дивне своє милосердя *
явив мені в місті-твердині.
Я ж у збентеженні моїм промовив: *
«Відтятий я з-перед твоїх очей!»
Та Ти почув голос мого благання, *
як я взивав до Тебе.
Любіть Господа, *
усі його святії!
Вірних стереже Господь, *
а гордовитим з лишком відплатить.
Спів перед Євангелієм
Лк 7, 16
Алілуя, алілуя, алілуя
Великий пророк устав між нами
і Бог навідався до народу свого
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 5, 1-20
+ Слова Євангелія від святого Марка
Ісус та Його учні прибули на другий бік моря, в країну Геразинську. І коли з човна Він вийшов, відразу перестрів Його чоловік з гробу, що мав у собі нечистого духа. Він перебував у гробах, і ніхто навіть ланцюгом не міг його зв’язати; – раз-у-раз його зв’язували кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги і трощив кайдани, й ніхто не міг його уговтати. Днями і ночами, завжди перебував він по гробах та горах, кричав і товк себе камінням.
Побачивши здалека Ісуса, він прибіг, уклонився Йому і закричав великим голосом: «Що мені, та й Тобі, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю Тебе Богом: Не муч мене!» Бо Він сказав до нього: «Вийди, нечистий душе, з цього чоловіка!» Ще й спитав його: «Як тебе звати?» Той же відрік: «Леґіон – мені ім’я, багато бо нас!» І благав Його вельми, щоб не виганяв їх з краю.
А було там на узгір’ї велике стадо свиней, що паслося собі. Тож удалися до Нього з проханням: «Пошли нас у тих безрогих, щоб ми ввійшли в них». І дозволив Він їм. І вийшовши, нечисті духи ввійшли у свиней, тож кинулось стадо – близько дві тисячі! – з кручі у море та й потопилось у морі.
А пастухи їхні повтікали й порозповідали про те в місті та по селах, – то й повиходили побачити, що сталось. Приходять вони до Ісуса та й бачать біснуватого: сидить одягнений, при здоровому глузді, – той, що мав у собі леґіон, – і полякались. І розповіли їм очевидці, як воно сподіялося з біснуватим, а й про безрогих. Тож просили Його, щоб вийшов з їхніх околиць.
І коли сідав у човен, заходився Його просити колишній біснуватий про змогу бути при Ньому. Ісус же йому не дозволив, а сказав до нього: «Іди до свого дому, до своїх, і повідай їм, що Господь зробив для тебе і як змилосердився над тобою». Пішов він і взяв проповідувати у Десятимісті те, що зробив йому Ісус, – отож чудувалися всі.
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
Атанасія Великого, архиєп. Олександрійського
Святителя Кирила Олександрійського
Ап. – Євр. 329 зач.; 11, 24-26; 32-12, 2.
24. Вірою Мойсей, коли був виріс, відрікся зватися сином дочки фараона; 25. волів радше страждати разом з людом Божим, ніж дознавати дочасної гріховної втіхи, 26. бо, дивлячись на нагороду, вважав за більше багатство наругу вибраного народу від скарбів Єгипту.
32. І що ще скажу? Часу не вистане мені, коли заходжуся розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків, 33. що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам, 34. силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали. 35. Жінки діставали назад своїх померлих, які воскресали. Інші загинули в муках, відкинувши визволення, щоб осягнути ліпше воскресіння. 36. Інші наруг і бичів зазнали та ще й кайданів і в’язниці; 37. їх каменовано, розрізувано пилою, брано на допити; вони вмирали, мечем забиті; тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, гноблені, кривджені; 38. вони, яких світ був невартий, блукали пустинями, горами, печерами та земними вертепами. 39. І всі вони, дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного, 40. бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли досконалість.
1. Тому і ми, маючи навколо себе таку велику хмару свідків, відкиньмо всякий тягар і гріх, що так легко обмотує, і біжімо витривало до змагання, що призначене нам, 2. вдивляючися пильно в Ісуса, засновника й завершителя віри, який, замість радости, що перед ним була, витерпів хрест, на сором не звертаючи уваги, і який возсів праворуч Божого престолу.
Єв. – Мр. 42 зач.; 9, 42-10,1.
42. Хто ж спокусить одне з оцих малих, що вірують, – краще було б такому, якщо б йому повішено на шию жорновий камінь та вкинено в море. 43. І коли твоя рука спокушає тебе, відітни її. Краще тобі ввійти в життя калікою, ніж з двома руками піти у пекло, у вогонь незгасний, 44. де черв’як їхній не вмирає й вогонь не вгасає. 45. І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти в життя кривим, ніж з двома ногами бути кинутим у пекло, 46. де черв’як їхній не вмирає й вогонь не вгасає. 47. І коли око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі ввійти у Царство Боже однооким, ніж з двома очима бути кинутим у пекло, 48. де черв’як їхній не вмирає і вогонь не вгасає. 49. Бо кожен вогнем посолиться, жертва ж кожна – сіллю посолиться. 50. Сіль – добра; та коли сіль не солона стане, чим її приправите? Майте у собі сіль і живіть у мирі між собою!” 1. Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх.
фінансово.
Щиро дякуємо!
