Сьогодні, 14 лютого, Римо-Католицька Церква відзначає спомин святих братів Кирила та Мефодія. Вони є покровителями Європи. Саме їм ми завдячуємо переклад Святого Письма слов’янською мовою.
Брати Кирило і Мефодій походять з візантійського міста Солунь з родини високого урядовця. Вони жили в ІХ столітті. Мефодій був старшим братом. Брати отримали прекрасну освіту й мали виняткові знання культури та релігії. Для них вималювувалася гарна перспектива зробити світську кар’єру, проте обидва вирішили віддати своє життя на служіння Богові.
Подією, яка визначила дальший перебіг їхнього життя, було прохання князя Ростислава з Великої Моравії до імператора Михаїла III, щоб той до його народу послав «такого єпископа й учителя який зумів би пояснити їм правди християнської віри їхньою мовою». Для цього завдання вибрали святих Кирила і Мефодія.
Усе своє подальше життя вони присвятили місії у Великій Моравії, країні, яка тоді охоплювала різні слов’янські народи середньої Європи. Брати пережили нестатки і страждання, ворожнечі й переслідування, які для Мефодія закінчилися навіть жорстоким ув’язненням. Усе це вони зносили з міцною вірою та несхитною надією на Бога. Бо ж вони добре приготувалися до того завдання, яке їм доручено: брати принесли з собою тексти Святого Писання, необхідного для відправлення Святої Літургії. Вони впорядкували їх і переклали на старослов’янську мову, написавши новим алфавітом, який уклав святий Кирило, досконало пристосувавши цей алфавіт до звуків слов’янської мови.
Переклад священних книг, що його довершили Кирило і Мефодій спільно з їхніми учнями, надав сили й культурної гідності старослов’янській літургійній мові, що на довгі сторіччя стала не лише церковною мовою, а й діловою та літературною, а навіть щоденною мовою освічених верств більшої частини слов’янських народів, зокрема всіх слов’ян східного обряду. Цю мову також уживали в церкві Святого Хреста в Кракові, де поселилися слов’янські бенедиктинці. Тут з’явилися друком перші літургійні книги тією ж мовою. До сьогодні саме цю мову вживають у візантійській літургії східні слов’янські Церкви константинопольського обряду в східній і південно-східній Європі, а також у багатьох країнах західної Європи. Нею також користуються в римській літургії католики Хорватії.
Ці заслуги перед культурою всіх слов’янських народів і націй роблять діло проповідування Євангелія святими Кирилом і Мефодієм, до певної міри, постійно присутнім в історії та в житті цих держав і народів.
фінансово.
Щиро дякуємо!
