Що таке «Царство Небесне»?

Роздуми до Слова Божого на середу VIІІ звичайного тижня

Учні, які ходили з Ісусом, ще не до кінця уявляли, в якій спосіб має прийти Царство Небесне. В часи Ісуса Христа у Юдеї та Галілеї існували певні релігійно-політичні партії, які по-своєму уявляли собі роль Месії і спосіб приходу Божого Царства. 

Наприклад, зелоти бачили в Месії лише визволителя, який мав стати на чолі руху опору загарбникам (римлянам) і військовою силою установити царство, подібне до царств царів Давида або Соломона. Можливо, так уявляли і прихід Божого Царства деякі (якщо не всі) з апостолів.

Коли Ісус питає братів Йоана і Якова, чи вони зможуть пити чашу («пити чашу» значить обрати ту саму долю), яку питиме Він, їх учитель, вони відразу погодились, можливо, вважаючи, що йдеться про долю воїна, яка пов’язана з небезпеками і різними труднощами. Так чи інакше, Христос підтверджує, що чашу Його вони будуть пити і будуть хреститись хрещенням, яким Він хреститься, напевно приймаючи їхнє прагнення бути з Ним до кінця (зрештою, саме Йоана ми бачимо під хрестом Ісуса). Але Ісус із великою любов’ю і розумінням пояснює, що Царство Боже, якого вони прагнуть, не має нічого спільного з земними царствами і царями, бо в ньому існують інші закони, які здаються парадоксальними для нашого розуміння влади. «Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх» (Мк 10,42). У Царстві Божому ж вище місце займає той, хто більше служить із любові до Бога і людини. І по праву Господь Ісус займає вище місце в Царстві Небесному, оскільки Він віддався нам без міри – віддав усе своє життя заради нашого спасіння. Отже, мірою Царства Божого є любов, а мірою любові є служіння.