Римо-кат.: Середа VIІІ звичайного тижня
Греко-кат.: влкмч. Теодора Тирона
Римо-католицький календар
Середа VIІІ звичайного тижня
Перше читання
Сир 36, 1. 4-5а. 10-17
Читання з Книги Сираха
Зглянься на нас, Владико, Боже всесвіту, і споглянь! На всіх поган розповсюдь твій острах!
Нехай визнають Тебе, як і ми те визнали, що немає Бога, крім Тебе, о Господи!
Віднови знаки, повтори чудеса. Позбирай усі коліна Якова, поверни їм спадщину, як напочатку.
Змилуйся, Господи, над людом твого ймення – над Ізраїлем, що його Ти нарівні з первородним поставив. Зглянься над отим твоїм святим містом – над Єрусалимом, місцем твого спочинку. Хай сповниться Сіон прославою твоєю, а твій народ – твоєю величчю.
Дай свідоцтво першим твоїм створінням: здійсни пророцтва, ім’ям твоїм проречені. Тим воздай нагороду, які тебе очікують: нехай виявиться правдивість твоїх пророків.
Вислухай, Господи, благання молільників – як то був Арон народ твій поблагословив. Хай знають усі, що землю населюють, що Ти Господь, Бог віковічний.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 79(78), 8 і 9. 11 і 13 (П.: пор. Сир 36, 1б)
Яви нам, Боже, своє милосердя
Не згадуй проти нас провин предків; +
хай прийде небарно нам назустріч твоє милосердя, *
бо ми вельми нужденні стали.
Поможи нам, о Боже нашого спасіння, +
слави імени твого ради; *
визволь нас, прости нам гріхи наші імени твого ради.
Нехай до Тебе дійде стогін бранця! *
Могутністю руки твоєї визволь призначених на смерть!
Ми ж твій народ й отара твоєї пастви, +
будемо дякувати Тобі повіки *
і з роду в рід хвалу твою звіщати.
Спів перед Євангелієм
Мк 10, 45
Алілуя, алілуя, алілуя
Син Чоловічий прийшов не на те, щоб Йому служити,
лише щоб служити й віддати Своє життя
як викуп за багатьох
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 10, 32-45
+ Слова Євангелія від святого Марка
Учні були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус пішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за Ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з Ним:
«Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять Його на смерть, і видадуть Його поганам; і насміхатимуться з Нього, плюватимуть на Нього, бичуватимуть Його й уб’ють, Він же по трьох днях воскресне».
Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до Нього та й кажуть Йому: «Учителю, хочемо, щоб Ти нам зробив те, чого попросим».
Він же їм відповів: «Що хочете, щоб Я зробив вам?»
«Зволь нам, – ті Йому кажуть, – щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від Тебе у твоїй славі».
Ісус же сказав їм: «Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я п’ю, і христитися хрищенням, яким Я хрищусь?»
Ті йому відповіли: «Можемо».
Ісус сказав їм: «Чашу, яку Я п’ю, питимете, і хрищенням, яким Я хрищуся, христитиметесь. Сидіти ж праворуч від Мене чи ліворуч, – не моя річ вам дати, а кому приготовано».
Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана. Тоді Ісус прикликав і сказав їм: «Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх. Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх. Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб Йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох».
Cлово Господнє
Греко-католицький календар:
Влкмч. Теодора Тирона
Йоіл 2, 12-26
12. Але ще й тепер, – слово Господнє, – поверніться до мене усім вашим серцем, у пості, в плачі й у жалі. 13. Роздеріть серце ваше, а не одежу вашу, і поверніться до Господа» Бога вашого, бо він благий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, – і уболіває над нещастям. 14. Хто зна, чи не пожаліє він знову і не залишить по собі благословення, офіри й ливні жертви Господеві, Богові вашому? 15. Трубіть у ріг на Сіоні, призначте піст, скличте святкові збори! 16. Зберіть народ, скличте громаду! Старих згромадьте, зберіть дітей і немовлят при грудях! Хай вийде молодий з покою свого, і молода – з комори. 17. Хай між притвором і між жертовником плачуть священики, слуги Господні, і нехай кажуть: «Пожалій, Господи, народ твій! Не видавай твою спадщину на наругу, щоб не глумилися над нею погани. Чому мали б між народами говорити: Де Бог їхній?» 18. Тоді Господь почав ревнувати за свій край і пощадив народ свій. 19. І відповів Господь і сказав своєму народові: «Ось я пошлю вам хліб, вино й олію, і ви насититеся ними. Я вас не видам більш поганам на наругу. 20. Північного – я відверну від вас далеко, і прожену його в землю суху та спустошену: крило його переднє до східнього моря, а заднє -до західнього моря. І здійметься від нього сморід, і сопух піде від нього вгору, бо величався вельми.» 21. Не бійся, краю! Радуйся й веселися, бо Господь учинив велике! 22. Не бійтеся, тварини в полі, бо пасовиська у степу зазеленіли знову, бо дерево приносить плід свій, смоківниця й виноград дають урожай свій. 23. Сини Сіону, радуйтеся й веселіться Господом, Богом вашим, бо він дає вам раннього дощу по правді; він посилає дощ вам, дощ ранній і дощ пізній, як і перше. 24. Токи будуть пшениці повні, а тискарні будуть переливатись вином та олією. 25. Я поверну вам ті роки, які пожерла сарана, черва, хробаки та гусіль, – моє велике військо, що я на вас наслав був. 26. Ви їстимете досхочу, донаситу, і славитимете ім’я Господа, Бога вашого, що так учинив дивно з вами. Народ мій не зазнає сорому ніколи.