Не бійтеся того, що вбиває тіло

Роздуми над Божим Словом на четвер після Попельної Середи

«Хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить душу свою заради Мене, той спасе її» (Лк 9, 24).

У цих словах Ісуса здається є суперечність: якщо людина хоче зберегти свою душу, то вона тим самим її губить.

Слово «душа» в Біблії, особливо в Старому Заповіті, вживається в значенні «життя», і тому в більшості сучасних перекладів його і перекладають  саме цим словом. Людина Біблії невипадково поєднувала у своїй свідомості ці два поняття — душі та життя: адже тіло живе поки носить в собі душу, а смерть є відділенням душі від тіла. Отже, Ісус Христос говорить: хто намагатиметься за будь-яку ціну врятувати своє земне життя, той втратить життя вічне.

Людина може піддатися ілюзії, що начебто все залежить від того, як вона собі влаштує земне існування. Тому починає забігати про влаштування земного життя так, начебто воно тривало вічно, прив’язується до земних речей і стає невразливою на духовні вартості. Присутній в нас також певний страх перед недолею, переслідуваннями, стражданнями та втратами. Цей страх може так заволодіти людиною, що вона не схоче і не зможе наслідувати Христа.

Господь говорить нам, що страждання, наш хрест, здається, вбиває нас, але насправді, якщо ми несемо його за Ісусом Христом, ми дійдемо до спасіння. Тому ми не повинні боятися того, що нас вбиває на землі (хрест, страждання, спокуси, переслідування).  Якщо ми йдемо за Христом — ми спасаємо свої душі для вічного життя, для вічного щастя в Небі.