Римо-кат.: ІІ Неділя Великого Посту
Греко-кат.: свт. Григорія Палами
свщмчч., єпископів Херсонських: Василія, Єфрема, Капитона Євгенія, Етерія й ін.
прп. Павла Простого
Римо-католицький календар
ІІ Неділя Великого Посту
Перше читання
Бут 12, 1-4а
Читання з Книги Буття
Господь сказав до Аврама:
«Вийди з землі твоєї, з твоєї рідні, і з дому батька твого в край, що його Я тобі покажу. А Я виведу з тебе великий народ і поблагословлю тебе; та й зроблю великим твоє ім’я, а ти станеш благословенням. Благословитиму тих, що тебе благословляють, і проклинатиму того, хто тебе проклинає. Тобою всі племена землі благословлятимуться».
І пішов Аврам, як сказав йому Господь, пішов і Лот з ним.
Це є слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 33(32), 4-5. 18-19. 20 і 22 (П.: пор. 22)
Надію маймо в милосерді Бога
Бо Господнє слово праве, *
і всяке діло Його – вірне.
Він любить справедливість і право, *
ласки Господньої земля повна.
Ось очі Господа на тих, що Його бояться, *
що уповають на Його ласку,
щоб рятувати їхнє життя від смерти *
і живити їх у голоднечі.
Душа наша Господа чекає; *
Він – наша допомога, щит наш.
Нехай Твоя ласка, Господи, буде над нами, *
бо ми надіємось на Тебе.
Друге читання
2 Тим 1, 8б-10
Читання з Другого послання святого Павла Апостола до Тимотея
Дорогий:
Перенось труди зо мною для Євангелії, за допомогою Бога, який спас нас і покликав святим покликом, не за наші діла, а за власним рішенням та благодаттю, що була нам дана в Христі Ісусі перед відвічними часами; об’явлена ж була тепер через появу Спаса нашого Христа Ісуса, який знищив смерть і освітлив життя і нетління Євангелією.
Це є слово Боже
Спів перед Євангелієм
Пор. Мт 17, 5
Слава Тобі, Царю віків
З хмари стало чути Отця голос:
«Це Мій улюблений Син, Його слухайте».
Слава Тобі, Царю віків
Євангелія
Мт 17, 1-9
+ Слова Євангелія від святого Матея
Ісус узяв Петра, Якова та Йоана, його брата, і повів їх окремо на високу гору. Там преобразився перед ними: обличчя Його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло. І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля і з ним розмовляли.
Озвавсь Петро й каже до Ісуса: «Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея і один для Іллі».
Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: «Це – мій улюблений Син, що Я Його вподобав: Його слухайте». Почувши це, учні впали обличчям до землі й злякались вельми.
Ісус же підійшов, доторкнувся до них і каже: «Устаньте, не страхайтеся!» Підвівши свої очі, вони не побачили нікого, крім самого Ісуса.
Коли ж сходили з гори, Ісус наказав їм: «Нікому не розповідайте про це видіння аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих».
Слово Господнє
Греко-атолицький календар:
свт. Григорія Палами
свщмчч., єпископів Херсонських: Василія, Єфрема, Капитона Євгенія, Етерія й ін.
прп. Павла Простого
Євр. 304 зач.; 1,10 – 2, 3.
10. І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса – діло рук твоїх. 11. Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. 12. Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж – той самий, і літа твої не скінчаться.» 13. До кого з ангелів він коли мовив: «Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком під твої ноги?» 14. Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?
1. Тому ми мусимо вважати дуже пильно на те, що почули, щоб, бува, нас не знесло з дороги. 2. Бо коли слово, оголошене ангелами, було таке зобов’язуюче, що всякий його переступ і непослух приймав справедливу кару, 3. то як утечемо ми, коли занедбаємо таке велике спасіння? Воно, спочатку проповідане Господом, було підтверджене нам тими, що його чули…
Мр. 7 зач.; 2, 1-12.
1. Коли ж по кількох днях Ісус повернувся до Капернауму, чутка пішла, що він у домі. 2. І там зібралося стільки народу, що не було більш місця, навіть перед дверима; а він промовляв до них словом. 3. І от прийшли до нього, несучи розслабленого; несли його четверо. 4. А що із-за народу не могли донести до нього, розкрили стелю над місцем, де він був, й отвором спустили ліжко, на якому лежав розслаблений. 5. Ісус, уздрівши їхню віру, до розслабленого й каже: “Сину, відпускаються тобі твої гріхи.” 6. А були й деякі книжники, що сиділи там та міркували собі: 7. “І як може цей так говорити? Він богохульствує! Хто може прощати гріхи, крім одного лише Бога?” 8. Ісус же, вмить збагнувши духом, що вони таке собі думають, до них і каже: “Чого таке ось намислюєте у ваших серцях? 9. Що легше – сказати розслабленому: Відпускаються тобі гріхи, а чи сказати: Встань, візьми твоє ліжко й ходи? 10. Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, – мовить до розслабленого: 11. Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко і йди до свого дому.” 12. Устав той – і зараз же, взявши ліжко, вийшов на очу всіх; тож чудувалися всі, хвалили Бога й мовляли: “Ніколи ми такого не бачили!”
фінансово.
Щиро дякуємо!
