Для багатьох людей літургія є першим і єдиним простором контакту з Богом і Церквою. Тому таким важливим є належний спосіб її служіння, щоб вона відкривала людину на Бога.
Цінний момент для християнської ініціації
Зустріч із Богом та Церквою в літургії може бути цінним моментом для християнської ініціації. А з другого боку, літургійний досвід важливий для тих, хто цей момент уже пройшов і прагне розвивати своє християнське життя.
Такий досвід або наблизить людину до Бога, або знеохотить і замкне, й літургія стане щонайбільше обов’язком, який просто треба виконати.
В цьому контексті важливими є три виміри, з душпастирської перспективи.
1.Автентичність целебрації
Ці складні слова означають дуже просту й важливу річ: відправа літургії має бути БОГО‑служінням. У наших відправах дуже багато умовних моментів: це умовна ніч від час Великоднього надвечір’я, умовні воскові (а насправді пластикові) свічки тощо. Серед таких умовних знаків може бути складно переконати людей, що присутність Господа Ісуса на вівтарі у Євхаристії — реальна, а не ще одна умовність.
Велику загрозу для відправ становить поспіх. Він є тим, що вбиває молитву і нищить урочисте святкування.
2.Подяки, вітання, промови…
Як впливають на переживання літургії усі привітання, подяки, промови, різноманітні принагідні доповнення до богослужіння, пов’язані з фольклором або світським життям?.. Не раз просте і зосереджене служіння Євхаристії стає набагато глибшим духовним досвідом для учасників, бо в центрі тоді є Христос а не священник, коментатор літургійних читань або якесь міське свято.
3.Символи, але не безглузді
Чимало знаків і жестів бувають виконувані неправильно. Обмиття рук, яке робить священник, має бути обмиттям рук, а не тільки символічним доторком до води кінчиками пальців. А якщо парафію, скажімо, ввіряють під опіку св.Йосифа, то набагато краще молитися, обернувшись до образу чи статуї святого, аніж стояти перед Ісусом у Пресвятих Дарах і молитися «тобі, святий Йосифе…»
І давня парафіяльна проблема — свячення великодніх кошиків. Насправді з перспективи динаміки Великого Тридення освячення пасхальної їжі має відбуватися не раніше Великоднього надвечір’я (Пасхальної вігілії), і ніяк не у Велику Суботу від самого ранку!
Музика, що лунає в наших храмах, так само може і приваблювати, і відштовхувати людей. Церковна музика має бути духовною, і виконаною без поспіху — і з належним розумінням, що вона так само є частиною бого‑служіння. Світські мелодії, тексти низької якості не є принесенням Богові належної жертви.
Що не веде до віри
Літургійна академія, створена о.д‑ром Славомиром Єзьорським у Жешові, допомагає готувати людей до християнської ініціації та провадити їх потім у вірі. Розумний і відповідальний підхід до літургійної формації — один зі способів поглиблення віри.
Вивчити основи катехізису і набір головних молитов — це не обов’язково провадить до віри, наголошує священник. «Зарахування» собі перших п’ятниць або інших видів традиційної побожності теж може не мати нічого спільного зі зростанням у вірі. Виконанням усіх приписів пишалися фарисеї, але Господь Ісус сказав, що їхньої побожності замало, щоб увійти в Царство Небесне.
Потрібно шукати нового, відповідного людям наших часів стилю втаємничення у християнство, і ключовим має бути саме досвід особистої віри. Про це навчає також Папа Лев XIV.
Бо головне — це особистий досвід того, хто провадить інших до віри, Бога і Церкви. Як сам не маєш живої віри, то чим зможеш ділитися?
фінансово.
Щиро дякуємо!
