Роздуми до Слова Божого вівторок ІІІ тижня Великого посту
Сьогоднішній уривок з Євангелія наповнений цифрами. Ісус Христос в притчах використовує як приклад різні сфери людської діяльності, тобто все те, з чим людина зустрічається в своєму житті практично щоденно, також і справу грошових боргів.
Нам не знайомі назви і вартості грошових одиниць, які наводяться в сьогоднішній Євангелії, тому поясню, що 1 талант дорівнює 6 тис. динаріям, а один динарій (1 драхма) дорівнює денній оплаті праці звичайного тогочасного робітника. Для кожного з слухачів Ісуса було зрозуміло, що борг того, хто був винен 10 000 талантів настільки великий, що навіть перебуваючи в рабстві людина його б своєю працею повернути ніколи не змогла. Натомість борг цьому слузі іншого співслуги не настільки великий, як борг в 10 000 талантів, хоча і маленьким його назвати не можна.
У притчі цар – це Бог, єдиний володар нашого життя, а ми – його слуги. Від Бога ми отримали стільки, що повернути це ніколи не зможемо. Наші гріхи – це наші борги перед Богом, і відплатити Богові ми їх самі ніколи не зможемо. Святий апостол Петро пише: «знайте, що не тлінним золотом чи сріблом ви були вибавлені від вашого життя суєтного, яке ви прийняли від батьків ваших, а дорогоцінною кров’ю Христа, непорочного й чистого ягняти» (1 Петр 1,18-19).
Можливо, у нашому житті є люди, які завинили проти нас, зробили нам якусь кривду, вони також є нашими боржниками, їх спасіння залежить від нашого пробачення (див. Мт 5, 25-26), і якщо ця людина просить про пробачення ми маємо проявити милосердя і пробачити, оскільки Бог дарував нам в Ісусі Христі нескінченно більше…