Роздуми до Слова Божого на неділю IV тижня Великого посту
В недільному фрагменті Євангелія про оздоровлення сліпого від народження укрита багата символіка. Св. Йоан, невипадково занотовую з докладністю спосіб, в який Ісус здійснює це чудо: «сплюнув на землю, споготовив слиною глей і помастив глеєм очі сліпому. До нього ж сказав: «Іди, вмийся в купелі Силоамській», – що у перекладі означає: «Зісланій»» (Йн 9, 6-7). Справді, Ісус міг і іншим способом здійснити це чудо, бо є Богом, і одного Його слова є достатньо. Людина в гріху не тільки зв’язана цим гріхом, вона ще і сліпа, знаходиться в темряві.
Ісус плює на землю і глеєм, зробленим з землі і слини мастить людині очі: це образ дії Таїнств Церкви, але зокрема Таїнства Хрещення: слово «земля» пов’язане з людською природою, оскільки Бог людину створив з земного пороху (див. Буття 2,7). Тобто Ісус Христос, в справі спасіння людини користається Церквою, яка є одночасно і людською (бо вона об’єднує людей, що увірували в Христа) і Божою (бо Її заснував Ісус Христос і неустанно оживлює Святий Дух). Подібно в кожному таїнстві Ісус Христос уділяє своєї благодаті за посередництвом спільноти віруючих. В Таїнстві Хрещення людина отримує дар віри, який проявляється в здібності бачити світ і його справи в Божому світлі.
Є ще інша можливість розкрити символіку оздоровлення сліпого. О. Ансельм Ґрюн тлумачить цей текст так: «Ісус кидає сліпому землю в очі, щоб сказати йому: «Ти був взятий з землі, і лише тоді, коли приймеш до уваги факт, що ти походиш з землі, що ти внутрішньо брудний, то будеш насправді бачити». «Бачити» значить «бачити власну дійсність», особливо менш приємні її сторони. «Земля» значить латиною humus, від цього походить слово humilitatis «смирення». Хто не хоче в своїй гордині подивитися на власну дійсність, втрачає зір. Лише той, хто має відвагу зійти з висот власних проекцій і бажань на правдиву територію своїх проблем, зможе з відкритими очима прийняти свою дійсність» (Anselm Grün, Portrety Jezusa).