Римо-кат.: IV Неділя Великого Посту
Греко-кат.: прп. Йоана Ліствичника
прп. ісп. Якова, єп. Катанського
Римо-католицький календар
IV Неділя Великого Посту
Перше читання
1 Сам 16, 1б. 6-7. 10-13а
Читання з Першої Книги Самуїла
Господь сказав до Самуїла: «Налий ріг твій олією та йди в дорогу. Я пошлю тебе до Єссея, вифлеємця, бо Я наглянув собі царя між його синами».
Коли ж прийшли, й він побачив Еліява, подумав сам у собі: це певне перед Господом Його помазаник! Але Господь сказав до Самуїла: «Не вважай на його вид та на його високий стан, Я його відкинув. Господь бо не дивиться так, як чоловік: чоловік дивиться на лице, Господь же дивиться на серце».
Отак Єссей привів сім своїх синів до Самуїла, та Самуїл сказав до Єссея: «І цих Господь не вибрав». Тоді Самуїл спитав Єссея: «Чи це всі твої хлопці?» Той відповів: «Є ще найменший, та він пасе вівці». І велів Самуїл Єссеєві: «Пошли за ним, бо ми не сядемо, поки не прийде сюди». Послав він за ним, і привели його. Був же він русявий, гарноокий, уродливий з виду.
І повелів Господь: «Устань, помаж, це він».
Узяв Самуїл ріг з олією й помазав його посеред його братів. І Дух Господній зійшов на Давида з того дня й на майбутнє.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 23(22), 1-2аб. 2в-3. 4. 5. 6 (П.: пор. 1)
Господь – мій пастир, всього маю вдосталь
Господь – мій пастир: *
Нічого мені не бракуватиме.
На буйних пасовиськах *
Він дає мені лежати.
Веде мене на тихі води. *
Він відживляє мою душу,
веде мене по стежках правих *
імени ради свого.
Навіть коли б я ходив долиною темряви, *
я не боюся лиха, бо Ти зо мною.
Жезло Твоє й палиця Твоя *
вони дають мені підтримку.
Готуєш стіл для мене *
перед моїми противниками;
Ти голову мою помазав миром, *
переливається мій кубок.
Добрість і милість будуть мене супроводити, *
усі дні життя мого,
і житиму в домі Господнім *
по віки вічні
Друге читання
Еф 5, 8-14
Читання з Послання святого Павла Апостола до ефесян
Брати:
Ви були колись темрявою, тепер же – світлом у Господі: поводьтеся ж як діти світла. Плід світла є в усьому, що добре, що справедливе та правдиве. Шукайте пильно того, що Господеві подобається. Не беріть участи в безплідних ділах темряви, а радше їх картайте, бо що ті люди потай виробляють, соромно й казати. Все, що ганиться, стає у світлі явним, а все, що виявляється, стає світлом.
Тому говориться: «Прокинсь, о сплячий, встань із мертвих, а Христос освітить тебе!»
Слово Боже
Спів перед Євангелієм
Йн 18, 12б
Слава Тобі, Царю віків
Я – світло світу,
хто йде за Мною, матиме життя вічне
Слава Тобі, Царю віків
Євангеліє довше
Йн 9, 1-41
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Ісус, переходивши, побачив чоловіка, зроду сліпого.
Запитали Його учні Його: «Учителю, хто згрішив? Він – чи батьки його, що сліпим він уродився?» «Ані він не згрішив, ані батьки його, – відказав Ісус, – але щоб ділам Божим виявитсь на ньому! Поки дня, маємо виконувати діла того, хто послав Мене, – бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти. І поки Я у світі – Я світло світу».
Сказавши те, сплюнув на землю, споготовив слиною глей і помастив глеєм очі сліпому. До нього ж сказав: «Іди, вмийся в купелі Силоамській», – що у перекладі означає: «Зісланій». Отож подався той, умився – і повернувся зрячим!
Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: «Чи то ж не той, який ото все сидів – жебрачив?» Одні казали: «То він», – інші: «Ні, лиш подібний до нього». Він же каже: «Це я!»
Тож питались його: «Як воно так, що прозріли твої очі?»
А він: «Чоловік, що Ісусом звуть Його, споготовив глей, очі мені помастив та й мовив: “Піди до Силоаму, вмийся”. Я пішов, умився – і прозрів». Вони його тоді питають: «Де Він?» «Не знаю», – каже той.
Тож ведуть того, хто сліпий був, до фарисеїв. Було ж у суботу, коли то Ісус споготовив глею і відкрив йому очі. То й фарисеї спитали його, як він прозрів.
А він їм: «Глею поклав мені на очі, я вмився, й ось бачу».
Деякі з фарисеїв твердили: «Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримує». Інші мовили:
«Чи може ж грішний чоловік отакі чудеса чинити?» Отож суперечка була серед них. І знову сліпому кажуть: «А ти що про Нього кажеш – про те, що очі тобі відкрив?» Одрікає: «Пророк Він».
Проте юдеї щодо нього не вірили, що був він сліпий і прозрів, – аж поки не закликали батьків отого прозрілого. Спитали їх: «Чи то ваш син, про котрого кажете, що сліпим він уродився? А тепер як же він бачить?»
Батьки його і відказали, мовивши: «Знаємо, що то наш син, і що сліпим він був уродився. А як він тепер бачить – не знаємо, і хто відкрив йому очі – не відаємо. Спитайте самого: він дорослий, сам про себе скаже». Так батьки його казали, бо юдеїв страхалися: юдеї бо вже були домовилися, щоб виключити кожного з синагоги, хто Христом Його визнаватиме. Тим то батьки його й казали: «Дорослий він, – самого спитайте».
Отож удруге закликали чоловіка, що сліпим був, та й кажуть йому: «Богові славу воздай! Ми знаємо, що Той чоловік – грішник». «Чи грішник Він, – озвався він, – я не знаю. Знаю одне: був я сліпим, а тепер бачу». Вони ж йому на те знов: «Що Він таке тобі сподіяв? Як Він очі тобі відкрив?» Той їм відказує: «Я вже вам оповів, та ви не слухали. Навіщо іще чути хочете? Чи, може, і ви Його учнями бажаєте стати?»
Ті з лайкою накинулись на нього, і сказали: «Ти Його учень! Ми – Мойсеєві учні! Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля Він».
У відповідь чоловік сказав їм: «Ось воно, власне, і дивно, що ви не знаєте, звідкіля Він, а Він мені очі відкрив. Ми знаємо, що Бог не вислухує грішників, коли ж хтось побожний і Його волю чинить, – ось того Він вислухує! Нечувано одвіку, щоб хто-небудь відкрив очі сліповродженому. Був би він не від Бога – нічого не спроможен був би зробити!»
Озвались і сказали йому: «Ти ввесь у гріхах уродився, а нас навчаєш?» І прогнали його геть.
Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, отож, зустрівши його, промовив до нього: «Віруєш у Чоловічого Сина?» А той: «А хто Він, Господи, щоб я вірував у Нього?» Ісус же йому: «Ти бачив Його; Він – той, хто говорить з тобою». Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» – і поклонився Йому.
І мовив Ісус: «На суд у цей світ прийшов Я: щоб ті, які не бачать, бачили, а ті, які бачать, – сліпими стали».
Почули те деякі з фарисеїв, що були при Ньому, і кажуть Йому: «Невже і ми сліпі?» А Ісус їм: «Були б ви сліпі – не мали б ви гріха. Але що кажете: “Ми бачимо”, – то і гріх ваш зостається».
Слово Господнє
Євангеліє коротше
Йн 9, 1. 6-9. 13-17. 34-38
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Ісус, переходивши, побачив чоловіка, зроду сліпого. Сплюнув на землю, споготовив слиною глей і помастив глеєм очі сліпому, і сказав до нього: «Іди, вмийся в купелі Силоамській», – що у перекладі означає: «Зісланій». Отож подався той, умився – і повернувся зрячим!
Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: «Чи то ж не той, який ото все сидів – жебрачив?» Одні казали: «То він», – інші: «Ні, лиш подібний до нього». Він же каже: «Це я!»
Тож ведуть того, хто сліпий був, до фарисеїв. Було ж у суботу, коли то Ісус споготовив глею і відкрив йому очі. То й фарисеї спитали його, як він прозрів. А він їм: «Глею поклав мені на очі, я вмився, й ось бачу».
Деякі з фарисеїв твердили: «Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримує». Інші мовили: «Чи може ж грішний чоловік отакі чудеса чинити?» Отож суперечка була серед них. І знову сліпому кажуть: «А ти що про нього кажеш – про те, що очі тобі відкрив?» Одрікає: «Пророк він».
Озвались і сказали йому: «Ти ввесь у гріхах уродився, а нас навчаєш?» І прогнали його геть.
Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, отож, зустрівши його, промовив до нього: «Віруєш у Чоловічого Сина?» А той: «А хто Він, Господи, щоб я вірував у Нього?» Ісус же йому: «Ти бачив Його; Він – той, хто говорить з тобою». Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» – і поклонився Йому.
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
прп. Йоана Ліствичника
прп. ісп. Якова, єп. Катанського
Євр. 314 зач.; 6, 13-20
13. І справді, коли Бог учиняв Авраамові обітницю, не маючи поклястися ніким вищим, то поклявся самим собою, 14. кажучи: «Справді поблагословлю тебе щедро й розмножу тебе вельми.» 15. І він, завдяки довгій терпеливості, осягнув обітницю: 16. люди клянуться більшим від себе, і всякі їхні суперечки кінчаються клятвою на ствердження. 17. Тому й Бог, бажаючи дати спадкоємцям обітниці якнайсильніший доказ, що його рішення непорушне, вжив клятви, 18. щоб двома незмінними речами, в яких неможливо, щоб Бог казав неправду, ми мали сильну заохоту – ми, що прибігли прийняти надію, призначену нам. 19. В ньому маємо, неначе якір душі, безпечний та міцний, що входить аж до середини за завісу, 20. куди ввійшов за нас, як предтеча, Ісус, ставши архиєреєм повіки, на зразок Мелхиседека.
Мр. 40 зач.; 9, 17-31
17. І відказав йому один з народу: “Учителю, привів я до тебе сина мого, що має німого духа, 18. і де тільки його вхопить, кидає його об землю так, що піниться, скрегоче зубами, дерев’яніє. Просив я учнів твоїх, щоб його вигнали, та не змогли.” 19. Він же у відповідь каже їм: “О роде невірний! Доки я буду з вами? Доки вас терпітиму? Приведіть но його до мене.” 20. І привели його до нього. Скоро дух угледів його, притьмом того затряс, і повалившись той на землю, запінившися, почав качатися. 21. Спитав же його батька: “Скільки часу, як це йому сталося?” – “З дитинства”, – відповів той. 22. “І часто він кидає його у вогонь і в воду, щоб його погубити. Та якщо можеш, поможи нам, змилосердившись над ним.” 23. Ісус же каже йому: “Щодо того – якщо можеш – то все можливо тому, хто вірує.” 24. І вмить батько хлопчини викрикнув крізь сльози: “Вірю, поможи моєму невірству!” 25. Ісус же, бачивши, що збігається народ, погрозив нечистому духові, кажучи: “Німий та глухий душе! Наказую тобі: Вийди з нього й не входь більше в нього.” 26. І, закричавши та сильно його стрясши, вийшов з нього. І наче змертвів той, тож многі казали: “Вмер він.” 27. Але Ісус, узявши його за руку, підвів його, і той устав. 28. Коли ж увійшов у дім, то учні його питали його насамоті: “Чому ми не могли його вигнати?” 29. Він відповів їм: “Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом.” 30. Вийшовши звідти, проходили крізь Галилею, і він не хотів, щоб будь-хто знав. 31. Навчав бо своїх учнів і казав їм: “Син Чоловічий буде виданий у руки людям, і вб’ють його, і, вбитий, по трьох днях, воскресне.”
фінансово.
Щиро дякуємо!
