Греко-кат.: свщмч. Василія, пресвітера Анкирського
Римо-католицький календар
Св. Ісидора
Перше читання
Іс 65, 17-21
Читання з Книги пророка Ісаї
Так говорить Господь:
«Бо ось Я творю нове небо й нову землю, і те, що було перше, не буде згадуватися більше, ані спадати на думку.
Ви ж радуйтеся й веселіться по віки вічні з-за того, що Я творю! Бо ось Я творю Єрусалим на радість, його народові на втіху. Я веселитися буду Єрусалимом, Я радуватимусь Моїм народом. Не буде чути у ньому більш ридання голосного, ні крику.
Не буде там більше немовлятка, що живе лише кілька днів, ані старця, який не сповнить свого віку. Бо наймолодший там помре столітком, а грішник, що матиме сто років, буде проклятий. Вони збудують доми й будуть в них жити, насадять виноградники й плоди їхні будуть їсти».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 30(29) 2 і 4. 5-6. 11-12а і 13б (П.: 2а)
Бога прославлю, бо дав нам спасіння
Вознесу Тебе, о Господи, бо Ти мене визволив *
і не дав ворогам моїм злорадіти надо мною.
Господи, Ти вивів із Шеолу мою душу *
і оживив мене з-поміж тих, що сходять в яму.
Співайте в псалмах Господеві, ви, Його побожні, *
і дякуйте імені Його святому!
Бо на хвилину гнів Його, +
ласка ж Його – поки життя. *
Увечорі плач завітає, а вранці радість.
Почуй, о Господи, і змилуйсь надо мною! *
Господи, прийди мені на допомогу!
На танок перетворив Ти плач мій: *
Господи, Боже мій, хвалитиму Тебе повіки.
Спів перед Євангелієм
Пс 130(129), 5. 7
Слава Тобі, Царю віків.
Надіюся на Господа і на Його слово,
бо в Бога є милість і відкуплення велике у Нього.
Слава Тобі, Царю віків.
Євангеліє
Йн 4, 43-54
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Ісус вийшов з Самарії і подався у Галилею. Сам бо Ісус посвідчив: Не має пошанування пророк у своїй батьківщині. Коли ж прибув у Галилею, то прийняли Його галилеяни: бачили бо все те, що вчинив Він був на святі в Єрусалимі, – вони бо теж ходили на те свято.
Він же подався знов у Кану Галилейську, де ото був перетворив воду на вино. А був один царський урядовець, син якого слабував у Капернаумі. Зачувши, що Ісус прибув з Юдеї в Галилею, прийшов він до Нього та й заходився просити, аби прибув і оздоровив його сина, той бо мав уже вмирати.
Ісус і каже до нього: «Не увіруєте, якщо не побачите чудес та див!»
А царський урядовець Йому: «Господи, зійди, заки вмре моя дитина!»
Промовив Ісус до нього: «Іди, син твій живий». Повірив чоловік слову, що вирік йому Ісус, та й пішов собі.
А коли був уже в дорозі, слуги, що йому назустріч вийшли, сказали йому, що син його живий-здоровий. Він же спитав їх, о котрій годині йому полегшало. «Учора ввечорі о сьомій годині пропасниця його полишила», – сказали вони йому. І зрозумів батько, що о тій самій годині сталося те, коли ото Ісус йому сказав: «Син твій живий». І увірував сам, та й увесь дім його.
Це ж друге чудо вчинив Ісус, повернувшися з Юдеї у Галилею.
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
свщмч. Василія, пресвітера Анкирського
Іс. 37, 33 – 38, 6
33. Тож так говорить Господь про царя асирійського: – Він не ввійде в це місто й стріли туди не пустить, не стане перед ним із щитом, ані не насипле проти нього валу. 34. Тим самим шляхом, що прийшов, назад повернеться, а в місто це не ввійде, – слово Господнє. 35. Я боронитиму це місто, я його врятую заради мене й заради Давида, мого слуги.» 36. Тієї ж ночі вийшов ангел Господній та й убив в асирійському таборі 185 000 чоловік. І як повставали вранці, аж ось самі мертві тіла. 37. Зняв Санхериб, цар асирійський, табір та й відступив і, повернувшись, перебував у Ніневії. 38. Одного разу, як він поклонявся у храмі Нісроха своєму богові, вбили його мечем його сини, Адрамелех і Сарецер, та й утікли в Арарат-край. І син його Асархаддон став царем замість нього.
1. У ті дні занедужав Єзекія смертельно. І прийшов до нього пророк Ісая, син Амоса, і сказав до нього: «Так говорить Господь: Упорядкуй твій дім, бо вмреш, не будеш жити.» 2. Тоді Єзекія обернувся лицем до стіни й почав молитися до Господа 3. і промовляти: «Ой Господи, згадай, будь ласка, що я ходив перед тобою вірно й щирим серцем і чинив те, що тобі довподоби!» Та й заплакав Єзекія уголос. 4. І ось прийшло до Ісаї таке слово Господнє: 5. «Піди й промов до Єзекії: Так говорить Господь, Бог твого батька Давида: – Почув я твою молитву, побачив твої сльози і ось додам тобі віку п’ятнадцять років 6. і визволю тебе й це місто з руки царя асирійського: я боронитиму це місто.
Бт. 13, 12-18
12. Аврам осівся в Ханаані, а Лот у містах у долині, розкладаючи намети аж до Содому. 13. Люди ж содомські були злі й грішники великі перед Господом. 14. Господь сказав Аврамові після того, як Лот відлучився від нього: “Зведи очі й поглянь з місця, де стоїш, на північ, на південь, на схід і на захід; 15. бо всю землю, що ти її бачиш, дам тобі і твоєму потомству навіки. 16. Зроблю твоє потомство, як земний порох; хто зможе злічити земний порох, той і твоє потомство злічить.” 17. Отож устань і пройди всю землю, завдовж і завшир, бо я дам її тобі. 18. І згорнув Аврам свої намети і прийшов і осівся біля Мамре, що в Хевроні, та й спорудив там жертовник Господеві.
Прип. 14, 27 – 15, 4
27. Господній острах – джерело життя, щоб уникати сітей смерти. 28. У безлічі народу – царя слава; у нестачі людей – руїна князя. 29. Хто терпеливий, той великий розум має; а хто на гнів запальний, виявляє дурноту. 30. Лагідне серце – життя для тіла, а заздрість гризе кістки. 31. Хто гнітить убогого, той Творця його зневажає, а почитає той, хто жалує бідного. 32. Злого валить на землю його власна злоба, а праведник у своїй чесності знайде притулок. 33. У серці розумного мудрість покоїться, а між дурними її не видно. 34. Справедливість підносить народ угору, а гріх – сором народів. 35. Царська прихильність – розумному слузі; гнів його на того, що йому сором коїть.
1. Лагідна відповідь гасить гнів, дражливе слово викликає лютощі. 2. Язик мудрих точить знання, уста дурних мелють дурниці. 3. На кожнім місці Господні очі стежать за злими та добрими. 4. Язик лагідний – дерево життя, лукавий – пригноблює душу.