Він повернув нам благодать

Роздуми до Слова Божого на середу IV тижня Великого посту

Ісус в цій одній промові говорить про два воскресіння, які між собою сильно пов’язані. Останнє воскресіння залежить від першого: «Надходить час, – ба, вже й тепер він, – коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши – оживуть» (Йн 5, 25). Йдеться про духовне оживлення. Грішник в духовному сенсі мертвий, сам не може позбавитися провини гріха, що позбавляє його життя в Богові, життя в благодаті. Життя бо в благодаті – це не що інше як приймати участь в житті Пресвятої Трійці, душа в освячуючій благодаті живе любов’ю, яку уділяє їй Пресвята Трійця. Гріх, перед усім важкий, забирає цю можливість, і душа в духовному сенсі перебуває в стані смерті, оскільки смертю для душі не є її знищення (вона не може бути знищена, оскільки є вічною), а позбавлення Божої любові. Ісус Христос своєю смертю на хресті змив нашу провину, зруйнував мур гріха, що відділяв нас від Бога (див. Еф 2,14). Господь Ісус є нашим поєднанням з Богом і лише через Нього ми, як грішники, можемо поєднатися з Богом, тому Він і каже: «Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, – живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя».

Духовне зцілення нашої душі, духовне воскресіння, яке відбувається в тайнах Хрещення і Покаянні, коли Ісус Христос привертає нам духовне життя, єднаючи нашу душу зі Своїм Отцем, є запорукою воскресіння тіла, яке станеться в час Останнього Суду, який буде вирішальним вироком справедливості, проте який цілковито залежатиме від нашого вибору Ісуса Христа, як спасителя тепер, за нашого земного життя: «і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, – воскреснуть на суд» (Йн 5,29).