Звідки береться зверхність

Роздуми до Слова Божого на суботу IV тижня Великого посту

Озвавсь до них Никодим, що приходив до нього вночі, а був же один з них: «Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?» Ті ж йому: «Чи і ти з Галилеї? Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить». (Йн 7, 50-52)

Як священик, я іноді мимоволі стаю свідком різних конфліктних ситуацій в родинах. Зазвичай приходить дружина і скаржиться, наприклад, на свого чоловіка, що він щось занедбав в праці по дому. Певно, що під час розмови питаю: «А чи пані йому про це сказала?» Лунає відповідь: «Та скільки йому можна казати вже?!..», – і далі продовжується перелік вад чоловіка.

«Скільки йому можна вже казати?», – у цьому питанні сидить коріння проблеми: людина не вірить другій людині, вірить своїм переконанням про цю людину. Часто до цієї невіри в людини доходить розповсюджене переконання, що добитися чогось від іншої людини можна, лише накричавши на неї. Хоча, можливо ,це вже не переконання, а в багатьох родинах стає звичкою: всі конфліктні ситуації вирішувати криком. Таке ставлення до людини принижує як того, хто страждає від цього, так і того, хто кричить. Легко приходимо до висновку, що корінням такого стосунку до інших є внутрішнє переконання, що друга людина ні нащо не здібна, гірша за мене, мене не розуміє, є лише перешкодою для мене, а це і є осуд.

Відтак згадую професора Преображенського з твору М. А. Булгакова «Собаче серце»: «Як це вам вдалося, Філіпе Філіповиче, підманити таку нервову собаку? – спитав приємний чоловічий голос… -Ласкою, єдиним способом, який можливий у спілкуванні з живою істотою. Терором нічого з твариною зробити не можна, на якому б ступені розвитку вона не стояла… Терор повністю паралізує нервову систему.»

Варто поставити собі питання: Чи є якась людина в моєму оточені, до якої я ставлюсь зверхньо, не вірю в її можливості, або навіть відмахуюсь від неї і не хочу її слухати?

Або чи є якась людина, яка мене не розуміє, не хоче мене слухати? Якщо так, то чи часом я сам розмовляю з нею без пошани, або в моєму голосі відразу чути ноти агресії, недовіри і образи?