Молодь із кармелітського душпастирства в Бердичеві подолала понад 5200 кілометрів до Рима і назад. Ці молоді паломники надії взяли участь у зустрічі зі Святішим Отцем на Тор Вергата, яку відвідали тисячі людей у межах святкування Ювілейного року.
Ми почули слова Папи Лева та прийняли його послання бути паломниками й посланцями надії. Нас, паломників, було 27, включаючи 24 молодих людей — віком від 15 до 31 року. Більшість — підлітки.
Це був винятковий досвід, який важко описати кількома словами. По‑перше, це досвід Церкви — найкраще виражений колонадою навколо площі св.Петра: кожен, незалежно від раси чи мови, знаходить гостинне місце в Церкві — обійнятий її обіймами. Далі, це досвід молодої, живої Церкви, яка не боїться спартанських умов — у нашому випадку, ночівлі на карематах у Терезіанумі чи на полі Тор Вергата, в очікуванні на ранкову Месу зі Святим Отцем. Третє — досвід Кармелю, чиї спільноти відкрили для нас свої монастирі та прийняли українських паломників. Ми відвідали 13 кармелітських місць: Перемишль, Краків-Раковицька, Краків-Весола, Тревізо, Венеція, Арчетрі, Терезіанум, Сан-Панкраціо, Бокка-ді-Магра, Тренто, Райзах, Лінц та Явожно. Майже в кожному монастирі була можливість відслужити Святу Месу.

Молодим католикам з України сильно запала в пам’ять зустріч із сестрами — босими кармелітками у Кракові та Явожно. Для багатьох це було відкриттям раніше невідомого виміру Церкви — споглядального. Безкорислива гостинність братів принесла величезне полегшення серед труднощів подорожі. Українська молодь відчувала співчуття, яке на кожному кроці виявляли люди, — як молодь, так брати-кармеліти й інші.
Ми побачили безліч прекрасних місць. Поза Римом, найчарівнішими, звісно ж, є Венеція та Флоренція. Поїздка на водному трамваї довкола Старого міста Венеції всіх освіжила. В Римі найбільшим досвідом було проходження Святими Дверима рано вранці та відвідування базиліки св.Петра. Молодь зрозуміла надзвичайне значення цього місця; багато хто відчув глибоке зворушення в молитві в самій базиліці, в каплиці Пресвятих Дарів та в місцях, що вшановують пам’ять пап, особливо св.Йоана Павла II.

Ми відвідали три головні базиліки: св.Йоана на Латерані, св.Петра та Велику базиліку Пресвятої Діви Марії — Санта-Марія Маджоре. Ми піднялися на колінах Святими сходами, благаючи про мир. Милувалися красою римських площ, знаменитих фонтанів і колон. Відвідали Колізей та катакомби св.Калікста й помолилися там; відвідали Римський форум, музеї Ватикану та Папський палац у Кастель Гандольфо. Мали у своїй невеликій спільноті Святу Месу, яку очолив ординарій Києво-Житомирський, єпископ Віталій Кривицький, у кармелітському храмі св.Панкратія.
Ми захоплювалися природою, купалися в озері Альбано в Кастель Гандольфо та в Лігурійському морі в Бокка-ді-Магра. Бачили красу гір дорогою між Тренто й Лінцем та насолоджувалися безтурботним відпочинком у прекрасному монастирському саду в Райзах. Обідали в Перемишлі, Кракові, Тревізо, Арчетрі…

Зустріч у Терезіанумі під час кармелітського вечора була пам’ятною. Нас вразила особлива близькість, яку Генеральний настоятель босих кармелітів — отець Мігель виявив молоді України. Молодь була рада можливості свідчити й бути так тепло прийнятою всіма учасниками.
Дякуємо всім, хто зробив це паломництво можливим: співбратам із Делегатури в Україні та з Краківської провінції, отцю Генералу, сестрам босим кармеліткам зі Кракова та Закопаного, сестрам кармеліткам-місіонеркам, нашим благодійникам із (колишнього, але ще молодого) Академічного душпастирства в Кракові (вони самі здійснили подібне паломництво до Рима 25 років тому), та бердичівським парафіянам. Нехай Бог дарує всім благодать Ювілейного року та непохитну надію серед усіх негараздів!
о. Рафал Мишковський OCD

















