Осанна Синові Давида!

Роздуми до Слова Божого на Вербну неділю

«Осанна Синові Давида! Благословен той, що йде в ім’я Господнє» (Мт 21,9)

Вербною Неділею розпочинається Великий або Страсний тиждень. Починається Страсний Тиждень з великої радості люду, що вітає Ісуса Христа, як Месію. Закінчується цей тиждень зовнішньою поразкою: смерть на хресті. В літургії сьогоднішнього дня невипадково ці дві події пов’язані між собою: на початку, під час освячення верб, читається Євангеліє про в’їзд Ісуса до Єрусалиму, потім, під час Служби Божої, читається Євангеліє Страстей Господніх.

Людям, що спостерігають у п’ятницю за стратою Ісуса Христа, здається це великою поразкою Месії, людським розумом неможливо збагнути, як той, від Кого вони очікували спасіння, не зміг врятувати самого себе від загибелі? З Ісусом Христом на хресті вмирають їх помилкові очікування стосовно Месії, вмирають для того, щоб після Воскресіння і П’ятидесятниці народилась віра в Ісуса не як земного спасителя, а як у Спасителя людини від смерті гріха. Тоді відкриються їм очі, що смерть Ісуса Христа на хресті була справжнім тріумфом Його любові до людини і відданості волі Отця, тріумфом і цих людей і нашим, бо «Його ранами ми вилікувані» (Іс 53,5).

Деякі наші земні сподівання мусять бути зруйновані, можливо, ми будемо це сприймати як нашу життєву поразку – хрест, проте пізніше, можливо, лише у вічності, якщо ми цю поразку переживемо з Ісусом, ми зрозуміємо, що це була наша справжня перемога. Не біймося того, що в нас вмирають якісь надії, пов’язані з цим життям, біймося радше втратити зв’язок з Ісусом.