Свідчити про Воскреслого Христа

Роздуми до Слова Божого на середу октави Великодня

Подія, про яку говориться в сьогоднішньому Євангелії, відбувається ввечері Воскресіння Господнього. Два учні йдуть до Емаусу. Можливо, вони повертаються додому з Єрусалиму.

Одного з учнів євангелист Лука називає по імені, ім’я другого нам невідоме.

По дорозі вони сперечаються одне з одним, можливо таким чином, шукаючи собі пояснень того, що почули в Єрусалимі. Вони не можуть цього зрозуміти. Здається, що новини, які вони почули в Єрусалимі про смерть Христа і потім Його воскресіння, суперечать одна одній. А ще й до того всього, їхні очікування щодо Месії не виконались.

Аж ось з’являється їм Ісус, проте вони Його не можуть впізнати, а приймають за людину, що йде в попутному напрямку. Автор пояснює: «очі їм заступило, щоб його не пізнали» (Лк 24, 16). Ісус користується цим, щоб спокійно, не приголомшуючи своїм авторитетом, наводити аргументи спираючись на істину, яка зосереджена в святому Писанні: «О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли! Хіба не треба було Христові так страждати й увійти в свою славу?» І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього» (Лк 24, 25-27). Цікаво, що Ісус не говорить до них: «Ось Я, Я воскрес!» Він звертається до їхнього серця, щоб пробудити в них віру, але передусім вказує учням, що пояснення того, що відбулось, вони повинні шукати в Божому Слові.

Далі, слухаючи надзвичайного супутника, вони підходять до селища і запрошують залишитися у них і розділити з ними вечерю. На сході таке запрошення завжди являється виявленням почуття пошани до людини. Воскреслий Ісус розділяє з ними трапезу, і коли Він, благословивши, розламав хліб, учні впізнають Господа, але Він зникає.

Можна зауважити, що послідовність подій під час зустрічі двох учнів, які йдуть до Емаусу з Ісусом, пригадує послідовність подій у Святій Месі. Спочатку вірні на Службі Божій зустрічаються з Воскреслим Христом в Божому Слові, сам Христос промовляє У слові Божому і через Церкву Духом Святим пояснює Його в серці віруючого. Сам Христос товаришує нам, коли ми роздумуємо над Божим Словом. Якщо ми шукаємо відповідей на питання нашого життя, то шукаймо їх насамперед у Святому Писанні. Потім Слово Боже приводить нас до Євхаристії, знаком якої є ламання хліба. Врешті учні не залишаються в місці, де вони спожили вечерю з Господом, але відразу після цих надзвичайних подій повертаються до Єрусалиму, щоб розповісти про те, що з ними відбулось. Подібно і християни, які переживають Євхаристію, повинні свідчити про Воскреслого Христа в тих середовищах, де вони працюють і живуть.