Письменниця Джоан Ролінґ відверто розповіла про свої релігійні переконання і визнала, що має у серці «порожнечу у формі Бога», яку може забрати з собою в могилу. Вона також розповіла, як протягом життя змінилися її погляди на евтаназію, ядерне роззброєння, біологічну стать і легалізацію марихуани.
Своїми думками письменниця поділилася у відповідь на запитання користувача соцмережі X, який запитав її, які переконання вона змінила протягом свого життя. Ролінґ, яка цьогоріч відзначила 60-річчя, також розповіла про свою давню проблему з пошуком Бога, пише Christian Post.
«Я з підліткового віку маю труднощі з релігійною вірою, — зізналася вона. — Здається, що у мене всередині є порожнеча у формі Бога, але я ніяк не можу вирішити, що з цим робити. Я могла б назвати щонайменше двадцять речей, щодо яких я змінила свою думку. Наразі у мене немає жодного переконання, яке не змінювалося би під впливом чітких, конкретних доказів; і в усіх випадках — крім одного — я знаю, якими ці докази мають бути».
Винятком Ролінґ назвала «дилему Бога», пояснивши, що їй бракує доказів, щоби твердо зайняти ту чи іншу позицію.
«Я не знаю, що мені потрібно побачити, щоб рішуче стати на певний бік. Гадаю, у цьому сенс віри — вірити, не бачачи доказів, — сказала вона. — Ось чому я, мабуть, піду в могилу, так і не вирішивши цього особистого питання».
Відомо, що Джоан Ролінґ була вихована в англіканській вірі і належить до Церкви Шотландії.
Авторка, яка зазнавала гучної критики і цькувань за свою незгоду з політикою трансґендерності, що відкриває жіночі приватні простори біологічним чоловікам, розповіла, що не завжди дотримувалася таких переконань щодо цього та інших питань.
«Раніше я вважала, що виховання — це все, а природа не має значення. Моє переконання змінилося завдяки власному життєвому досвіду й ознайомленню з дослідженнями про генетичну спадковість, — написала Ролінґ. — Коли мені було трохи за двадцять, я вважала, що різниця між статями повністю зумовлена соціалізацією. Я більше в це не вірю (з тих самих причин, зазначених вище). Раніше я вірила в одностороннє ядерне роззброєння. Тепер не вірю. Раніше я вважала, що канабіс за своєю суттю нешкідливий. Тепер я так не думаю, бо бачила, якої шкоди він завдав психічному здоров’ю небайдужої мені людини. Раніше я вірила в асистовані самогубства. Тепер не вірю — значною мірою тому, що я одружена з лікарем, який відкрив мені очі на те, як хворих або уразливих людей можуть примусити померти».
Критики асистованих самогубств давно стверджують, що політика «права на смерть» відкриває можливість членам сім’ї та іншим особам зловживати нею, примушуючи хворих близьких до евтаназії. За їхніми словами, така політика змушує невиліковно хворих пацієнтів вважати себе тягарем для друзів і родини.
У квітні цього року Джоан Ролінґ підтримала рішення Верховного суду Великої Британії, згідно з яким так звані «трансжінки» з правового погляду не можуть вважатися жінками, що викликало новий шквал критики та звинувачень у «ненависті» до трансґендерів. Зі свого боку, письменниця, захищаючи концепцію біологічної статі, завжди наголошувала, що «говорити правду — це не ненависть».
фінансово.
Щиро дякуємо!
