Літургійні читання на Великий Понеділок (РКЦ)

Римо-католицький календар

Великий Понеділок

Перше читання
Іс 42, 1-7

Читання з Книги пророка Ісаї.

Так говорить Господь:
«Ось Мій Слуга, якого Я підтримую,
Мій вибраний, якого вподобала Моя душа.
Я поклав духа Мого на Нього:
Він понесе народам право.
Він не буде кричати, ані вигукувати,
і голосу свого на вулиці не дасть почути.
Надломленої очеретини не доламає;
льону, що куриться, Він не погасить;
в істині провістить право.
Він не ослабне і не зламається,
аж поки не встановить на землі право,
і острови чекають Його закон.
Так говорить Бог, Господь,
який створив небеса і розпростер їх,
який ствердив землю з усім, що вона родить;
Він, який дає на ній дихання людям,
дух тим, хто по ній ходить:
«Я, Господь, покликав Тебе у праведності,
Я взяв Тебе за руку, Я чуватиму над Тобою.
Я поставлю Тебе як завіт для народу
і як світло язичникам,
щоб сліпим очі відкривати,
виводити з в’язниці в’язнів,
з темниці тих, хто сидить у темряві».

Слово Боже.

Псалом респонсорійний
Пс 27(26) 1. 2. 3. 13-14 (П.: 1а)

Бог — моє світло і моє спасіння
або: Господь — моє світло і моє спасіння.

Господь — моє світло і моє спасіння: *
Кого мені боятись?
Господь — мого життя твердиня: *
Кого мені жахатись?

Коли підступали до мене злочинці, *
щоб їсти моє тіло, —
мої гнобителі і мої супостати, — *
вони падали і знемагали. 

Якщо проти мене табори повстануть, — *
не злякається моє серце.
Якщо проти мене війна повстане, — *
я й тоді надію буду мати. 

Я ж маю надію побачити блага Господні *
у живих країні.
З нетерпінням чекай на Господа, будь мужнім, *
нехай зміцняється Твоє серце — Господа очікуй!

Спів перед Євангелієм

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.

Витай, наш Царю,
лише Ти милуєш нас, грішних.

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.

Євангеліє
Йн 12, 1-11

† Читання святого Євангелія від Йоана.

За шість днів до Пасхи Ісус прийшов до Витанії, де був Лазар, якого Ісус воскресив із мертвих. Там Йому влаштували вечерю, і Марта служила, а Лазар був одним із тих, хто був з Ним при столі.
Марія, взявши фунт мира зі справжнього дорогоцінного нарду, помазала Ісусові ноги й своїм волоссям обтерла їх. Дім наповнився ароматом мира.
Каже Юда Іскаріотський, один з Його учнів, той, який мав Його видати: «Чому б не продати це миро за триста динаріїв і не роздати бідним?» Він сказав це не тому, що турбувався про бідних, але тому, що був злодієм і, маючи скриньку на гроші, носив те, що вкидали.
Тоді Ісус сказав: «Облиш її! Треба, щоб вона зберегла це миро на день Мого похорону. Адже бідних ви завжди зі собою маєте, Мене ж — не завжди маєте».
Великий натовп юдеїв довідався, що Він там, і прийшли не тільки задля Ісуса, а й щоби побачити Лазаря, якого Він воскресив із мертвих. Тож первосвященики змовилися, щоб і Лазаря вбити, бо через нього багато хто відходив від юдеїв і вірив в Ісуса.

Cлово Господнє.

Біблійні роздуми:

Всесвіт — маленький, як лісовий горіх (Слово між нами)

Співстраждати зі Стражденним (Слово між нами)

Нардовий єлей (о. Роман Лаба OSPPE)

«Неефективність» християнства і сенс страждань (о. Володимир Кусьнеж)

Марія біля ніг Ісуса (о. Роман Лаба OSPPE)

За шість днів до Пасхи (о. Василь Косік)

Ісус вдруге захищає Марію (о. Кирило Лесько)

Турбуватися про коханих (курс «Дабар»)