Літургійні читання на Великий Понеділок (РКЦ)

Римо-католицький календар

Великий Понеділок

Перше читання
Іс 42, 1-7

Читання з Книги пророка Ісаї.

Так говорить Господь:
«Ось Мій Слуга, якого Я підтримую,
Мій вибраний, якого вподобала Моя душа.
Я поклав духа Мого на Нього:
Він понесе народам право.
Він не буде кричати, ані вигукувати,
і голосу свого на вулиці не дасть почути.
Надломленої очеретини не доламає;
льону, що куриться, Він не погасить;
в істині провістить право.
Він не ослабне і не зламається,
аж поки не встановить на землі право,
і острови чекають Його закон.
Так говорить Бог, Господь,
який створив небеса і розпростер їх,
який ствердив землю з усім, що вона родить;
Він, який дає на ній дихання людям,
дух тим, хто по ній ходить:
«Я, Господь, покликав Тебе у праведності,
Я взяв Тебе за руку, Я чуватиму над Тобою.
Я поставлю Тебе як завіт для народу
і як світло язичникам,
щоб сліпим очі відкривати,
виводити з в’язниці в’язнів,
з темниці тих, хто сидить у темряві».

Слово Боже.

Псалом респонсорійний
Пс 27(26) 1. 2. 3. 13-14 (П.: 1а)

Бог — моє світло і моє спасіння
або: Господь — моє світло і моє спасіння.

Господь — моє світло і моє спасіння: *
Кого мені боятись?
Господь — мого життя твердиня: *
Кого мені жахатись?

Коли підступали до мене злочинці, *
щоб їсти моє тіло, —
мої гнобителі і мої супостати, — *
вони падали і знемагали. 

Якщо проти мене табори повстануть, — *
не злякається моє серце.
Якщо проти мене війна повстане, — *
я й тоді надію буду мати. 

Я ж маю надію побачити блага Господні *
у живих країні.
З нетерпінням чекай на Господа, будь мужнім, *
нехай зміцняється Твоє серце — Господа очікуй!

Спів перед Євангелієм

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.

Витай, наш Царю,
лише Ти милуєш нас, грішних.

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.

Євангеліє
Йн 12, 1-11

† Читання святого Євангелія від Йоана.

За шість днів до Пасхи Ісус прийшов до Витанії, де був Лазар, якого Ісус воскресив із мертвих. Там Йому влаштували вечерю, і Марта служила, а Лазар був одним із тих, хто був з Ним при столі.
Марія, взявши фунт мира зі справжнього дорогоцінного нарду, помазала Ісусові ноги й своїм волоссям обтерла їх. Дім наповнився ароматом мира.
Каже Юда Іскаріотський, один з Його учнів, той, який мав Його видати: «Чому б не продати це миро за триста динаріїв і не роздати бідним?» Він сказав це не тому, що турбувався про бідних, але тому, що був злодієм і, маючи скриньку на гроші, носив те, що вкидали.
Тоді Ісус сказав: «Облиш її! Треба, щоб вона зберегла це миро на день Мого похорону. Адже бідних ви завжди зі собою маєте, Мене ж — не завжди маєте».
Великий натовп юдеїв довідався, що Він там, і прийшли не тільки задля Ісуса, а й щоби побачити Лазаря, якого Він воскресив із мертвих. Тож первосвященики змовилися, щоб і Лазаря вбити, бо через нього багато хто відходив від юдеїв і вірив в Ісуса.

Cлово Господнє.

Біблійні роздуми:

Всесвіт — маленький, як лісовий горіх (Слово між нами)

Співстраждати зі Стражденним (Слово між нами)

Нардовий єлей (о. Роман Лаба OSPPE)

«Неефективність» християнства і сенс страждань (о. Володимир Кусьнеж)

 Марія біля ніг Ісуса (о. Роман Лаба OSPPE)

За шість днів до Пасхи (о. Василь Косік)

Любов до Бога – найбільший вчинок (о. Кирило Лесько)

Ісус вдруге захищає Марію (о. Кирило Лесько)

Турбуватися про коханих (курс «Дабар»)