Римо-кат.: ІІІ Неділя Великодня
Греко-кат.: Неділя мироносиць
ап. і єв. Марка
Римо-католицький календар
ІІІ Неділя Великодня
Перше читання
Ді 3, 13-15, 17-19
Читання з Діянь Апостолів
Петро промовив до народу:
«Бог Авраама, Ісаака і Якова, Бог отців наших, прославив слугу свого Ісуса, що Його ви видали й відреклися перед Пилатом, коли цей присудив Його пустити; ви ж Святого і Праведного зреклися і просили, щоб вам помилувано чоловіка душогубця, а Творця життя вбили, якого Бог воскресив з мертвих, чому ми свідки.
Однак, браття, я знаю, що ви через незнання це зробили, як і ваші князі; та Бог здійснив це так, що наперед звістив устами всіх пророків, що Христос має страждати. Тож покайтеся і наверніться, щоб ваші гріхи були стерті».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 4, 2. 4 і 9 (П.: 7б).
Яви над нами ясність Твою, Боже
або: Алілуя
Вислухай мене, коли буду взивати, *
мій Боже справедливий!
У тісноті моїй дав Ти мені пільгу. *
Змилуйся надо мною й вислухай мою молитву!
Знайте: Господь предивне своєму святому робить; *
Господь почує, коли візву до Нього.
Не встигну я лягти, у мирі вже засинаю, *
бо Ти, о Господи єдиний, даєш мені безпечно жити.
Друге читання
1 Йн 2, 1-5а
Читання з Першого послання святого Йоана Апостола
Мої дітоньки, пишу вам те, щоб ви не грішили. Якже згрішить хтось, ми маємо заступника перед Отцем, Ісуса Христа, праведного. Він – примирення за наші гріхи, і не лише за наші, а й за гріхи усього світу.
З того знаємо, що ми Його спізнали, коли ми заповіді Його бережемо. Хто каже: «Я Його знаю», і заповідей Його не зберігає, той неправдомовець і в тому правди немає. А хто береже Його слова, в тому любов Божа справді досконала.
Слово Боже
Спів перед Євангелієм
Пор. Лк 24, 32
Алілуя, алілуя, алілуя
Господи Ісусе, дай нам зрозуміти Писання,
нехай палає наше серце, коли до нас промовляєш.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Лк 24, 35-48
+ Слова Євангелія від святого Луки
Учні розповідали те, що сталося в дорозі і як вони Його пізнали при ламанні хліба.
Коли ж вони так говорили, сам Ісус став посеред них і до них каже: «Мир вам!»
Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать. Та Він сказав їм: «Чого стривожились? Чого ті сумніви постають у серцях ваших? Гляньте на мої руки та на мої ноги: це ж Я сам. Доторкніться до Мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що Я їх маю». Сказавши це, Він показав їм руки й ноги.
А як вони з радощів не йняли Йому ще віри й чудувались, Він сказав: «Чи маєте ви тут що їсти?» Вони подали Йому кусень печеної риби. Він узяв його й спожив перед ними.
Потім Ісус до них промовив: «Це власне ті слова, що Я, бувши ще з вами, сказав вам: Треба, щоб сповнилось усе написане про Мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах». Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання.
І мовив до них: «Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, і щоб у Його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму. Ви – свідки того всього».
Cлово Господнє
Греко-католицький календар:
Неділя мироносиць
ап. і єв. Марка
Ап. – Ді. 16 зач.; 6, 1-7
Тими ж днями, коли учнів ставало дедалі більше, зчинилось нарікання гелленістів на євреїв, що вдів їхніх занедбано в щоденній службі. 2. Тоді дванадцятеро прикликали громаду учнів і сказали: «Не личить нам лишити слово Боже і при столах служити. 3. Нагледіть собі, отже, з-поміж вас, брати, сімох мужів доброї слави, повних Духа та мудрости, а ми їх поставимо для цієї служби; 4. самі ж ми будемо пильно перебувати у молитві і служінні слова.» 5. Вподобалось це слово всій громаді й вибрали Стефана, мужа, повного віри і Святого Духа, Филипа, Прохора, Ніканора, Тимона, Пармена та Миколая, прозеліта з Антіохії, 6. і поставили їх перед апостолами і, помолившись, поклали на них руки. 7. І росло слово Боже та множилось число учнів у Єрусалимі вельми, і велика сила священиків були слухняні вірі.
Єв. – Мр. 69 зач.; 15, 43-16, 8
43. – Йосиф Ариматейський, поважний радник, що й сам очікував Божого Царства, прибув і, сміливо ввійшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса. 44. Пилат же здивувався, що вже вмер; і прикликавши сотника, спитав його, чи давно помер. 45. Довідавшись від сотника, він видав Йосифові тіло; 46. а Йосиф, купивши полотно, зняв його, обгорнув полотном і поклав його у гробі, що був висічений у скелі; потім прикотив камінь до входу гробу; 47. Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосифа, дивились, де його покладено. 1. Якже минула субота, Марія Магдалина, Марія, мати Якова, та Саломія купили пахощів, щоб піти та намастити його. 2. Рано-вранці, першого дня тижня, прийшли вони до гробу, як сходило сонце, 3. та й говорили між собою: “Хто нам відкотить камінь від входу до гробу?” 4. Але поглянувши, побачили, що камінь був відвалений, – був бо дуже великий. 5. Увійшовши до гробу, побачили юнака, що сидів праворуч, одягнений у білу одежу, – і вжахнулись. 6. А він до них промовив: “Не жахайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого Він воскрес, його нема тут. Ось місце, де його були поклали. 7. Але йдіть, скажіть його учням та Петрові, що випередить вас у Галилеї: там його побачите, як він сказав вам.” 8. І вони, вийшовши, втекли від гробу, бо жах і трепет огорнув їх, і нікому нічого не сказали, бо боялися.
Ап. – Ап. – 1 Пт. 63 зач.; 5, 6-14.
6. Смиріться, отже, під могутньою Божою рукою, щоб він підняв вас угору своєчасно. 7. Усяку журбу вашу покладіть на нього, бо він піклується про вас. 8. Будьте тверезі і чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти. 9. Противтеся йому, сильні вірою, відаючи, що таких самих страждань зазнають і брати ваші скрізь по світі. 10. А Бог усякої благодаті, що вас покликав до вічної своєї слави у Христі, він сам, коли постраждаєте трохи, вас удосконалить, утвердить, зміцнить, утривалить. 11. Йому слава й сила по віки вічні! Амінь. 12. Пишу вам це коротко через Сильвана, вірного, як гадаю, брата, закликаючи і свідчивши вам, що це правдива благодать Божа, та, в якій стоїте. 13. Вітає вас Церква, що у Вавилоні, вибрана з вами, і Марко, мій син. 14. Вітайте один одного цілунком любови. Мир вам усім, що у Христі!
Єв. – Мр. 23 зач.; 6, 7-13.
7. І покликав дванадцятьох і заходився їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами. 8. І наказав їм, щоб нічого не брали на дорогу, крім палиці самої, – ні хліба, ні торбини, ані грошей у гаманець; 9. щоб обувались у сандалі й не вдягались у дві одежі. 10. І говорив їм: “До якого б дому ви тільки зайшли, там перебувайте, аж поки не вийдете звідти. 11. А коли в якомусь місці вас не приймуть і не слухатимуть вас, то, виходивши звідтіль, обтрусіть порох із ваших підошов – на свідоцтво їм.” 12. Вони, вийшовши, проповідували покаяння, 13. і виганяли численних бісів, а й намащували олією чимало хворих та оздоровлювали.
фінансово.
Щиро дякуємо!
