Як добре, що ти є

Роздуми до Слова Божого на суботу ІІІ тижня Великоднього періоду

Сьогоднішнє перше читання з Діянь апостолів розповідає про розв’язання апостолами проблеми заповнення порожнього місця в їх спільноті, місця, що звільнилось після самогубства Юди.

У Святому Письмі є все, що потрібно для нашої віри, і немає нічого зайвого, отже, і через цю подію богонатхненний автор хоче звернути нашу увагу на певну істину віри.

Можливо, думка цього тексту така: в Церкві немає зайвих людей, кожна людина привносить в спільноту своє служіння, виконує якесь завдання, хоча не завжди помітне для нас, але важливе для Церкви і для Бога.

У деяких молитовних спільнотах їх члени повторюють одне одному при різних нагодах: «Як добре, що ти є!» Ці слова варто пригадувати кожній віруючий людині, бо ми часто забуваємо, що незалежно від того, подобається ця людина мені чи ні, потрібна вона мені чи ні, вона потрібна Церкві. Її служіння може бути для мене незрозумілим зараз, але уже сама її присутність мене може багато чому навчити, передусім любові.

Таку думку підтверджує приклад спільнот «Ковчег», які заснував Жан Ван’є. У цих спільнотах разом живуть хворі на синдром Дауна і здорові люди, які їм служать. Жан Ван’є часто свідчить про те, що в цих спільнотах відбувається щось неочікуване: саме ці, здавалося б, непотрібні суспільству хворі люди вчать нас, здорових людей, справжнім людським вартостям: любові, дружбі, людяності…