Римо-католицький календар
XXVI Звичайна Неділя, рік В
Перше читання
Ам 6, 1а. 4-7
Читання з Книги пророка Амоса.
Так говорить Господь Всемогутній: «Горе безжурним на Сіоні та безпечним на горі самарійській! Вилежуєтесь на ложах зі слонової кості і розтягаєтесь на їхніх постелях; їсте собі ягнят з отари та телят із стада. Співають під звуки арфи, вигадують собі, немов Давид, музичне знаряддя. П’ють вино в великих чашах, намащуються дорогими єлеями і над руїною Йосифа не вболівають. За те ж підуть тепер у полон на чолі полонених, і гульня тих, які вилежувалися, минеться».
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 146(145), 7. 8-9а. 9бв-10 (П.: пор. 1б)
Слав, моя душе, Господа святого.
або: Алілуя.
Господь суд скривдженим чинить, *
дає поживу голодним.
Господь звільняє в’язнів, *
Господь відкриває сліпим очі.
Господь відкриває сліпим очі, *
Господь повалених підносить,
Господь праведних любить. *
Господь оберігає чужинців.
Сироті та вдові Він полегшення приносить, *
а дорогу грішних Він нищить.
Господь буде царювати навіки, — *
твій Бог, Сіоне, з покоління в покоління.
Друге читання
1 Тим 6, 11-16
Читання з Першого послання святого апостола Павла до Тимотея.
Ти, людино Божа, шукай праведності, побожності, віри, любові, терпеливості та лагідності. Борися доброю боротьбою віри, тримайся вічного життя, до якого ти був покликаний, склавши добре визнання перед багатьма свідками.
Заповідаю тобі перед Богом, який усе оживляє, та Христом Ісусом, котрий склав добре свідчення при Понтії Пилаті, — щоб ти зберіг заповідь незаплямованою, бездоганною, аж до об’явлення Господа нашого Ісуса Христа, про яке свого часу об’явить блаженний і єдиний сильний, Цар царів і Володар володарів, єдиний, хто має безсмертя і живе в неприступному світлі, якого ніхто з людей не бачив і бачити не може. Йому честь і влада вічна! Амінь.
Слово Боже.
Спів перед Євангелієм
2 Кор 8, 9
Алілуя, алілуя, алілуя.
Ісус Христос, будучи багатим, заради вас став убогим,
аби ви збагатилися Його зубожінням.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Лк 16, 19-31.
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу Ісус сказав фарисеям: «Один чоловік був багатий, одягався в багряницю та вісон і розкішно бенкетував щодня. А якийсь бідний, на ім’я Лазар, лежав перед його ворітьми у струпах і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого; та й пси приходили й лизали його рани.
Сталося, що бідний помер, і віднесли його ангели на лоно Авраама; помер же й багатий, і його поховали. І в аду він, терплячи муки, звів свої очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні, й закричав, гукаючи: “Батьку Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, щоби змочив кінчик свого пальця у воді й охолодив мій язик, бо мучуся в цьому полум’ї”.
Та Авраам промовив: “Дитино, згадай, що ти отримав свої блага за свого життя, так як Лазар — лихо. А тепер він тут втішається, ти ж — мучишся. І крім усього цього, між нами й вами покладена велика безодня, щоб ті, які бажають перейти звідси до вас, не змогли, і щоби звідти до нас не переходили”.
Той же відказав: “Благаю тебе, батьку, пошли його до дому мого батька, бо маю п’ятьох братів, нехай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли на це місце страждання”.
Та Авраам відповів: “Вони мають Мойсея та пророків: хай їх слухають”.
А той мовив: “Ні, батьку Аврааме, коли ж хто з мертвих прийде до них, то покаються”.
Він же сказав йому: “Якщо Мойсея і пророків не слухають, навіть якби хто з мертвих воскрес, не повірять”».
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Memento mori (о. Кирило Лесько)
Драма у двох діях (о. Василь Косік)