Роздуми до Слова Божого на спомин Пресвятої Діви Марії Страждальної
Сьогоднішній спомин Пресвятої Діви Марії Страждальної наче продовжує тематику вчорашнього свята Воздвиження Всечесного Хреста, тобто страждань Ісуса Христа.
З людської точки зору для Пресвятої Діви Марії бачити смерть свого Сина на хресті – це страшна трагедія. Жінка-матір емоційно дуже сильно зв’язана зі своєю дитиною, тому споглядання на розп’яття свого Сина – це надзвичайно важке страждання і біль для Неї.
Перенести цю біль може лише сильна і мужня людина. Марія під хрестом свого Сина підтверджує свою присягу дану під час Благовіщення: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк 1, 38). Здійснюється також і пророцтво старця Симеона, яке він проголосив у сорок днів після народження Сина Божого: «Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя, та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.» (Лк 2, 34-35).
Богородиця єднає свої страждання у вірі зі стражданнями свого Сина. Жертва Ісуса Христа на хресті принесла нам спасіння. І оскільки Пресвята Богородиця єднала свої страждання зі стражданнями Ісуса Христа, Вона також приймає участь в плодах спасіння. Століттями серед віруючих постійно живе віра в те, що у Богородиці завжди можна отримати захист і допомогу, бо Вона все може випросити у свого Сина, бо ж саме Він доручив Її материнській опіці Церкву в особі св. Йоана Богослова (див. Йн 19, 26-27).
Ці великі страждання під хрестом Богородиці допомагає пережити її непохитна віра і тверда надія на Воскресіння Христове.
У нашій скорботі, стражданні, звертаємось до Пресвятої Діви скорботної, щоб зміцнити віру і надію. Її опіка зберігає нас не тільки від страждань і проблем, але від найбільшого зла – втрати віри. Всі, хто належать через хрещення до Її Сина, належать і до Неї, і Її любов постійно потішає душі тих, хто прибігає до Неї.