Римо-кат.: Пресвятої Діви Марії Страждальної
(спомин)
Греко-кат.: мч. Маманта
прп. Йоана Посника, патр. Царгородського
Римо-католицький календар
Пресвятої Діви Марії Страждальної
(спомин)
Перше читання
Євр 5, 7-9
Читання з Послання до євреїв
Христос, перебуваючи у своєму тілі, з великим риданням і слізьми заніс благання і молитви до Того, хто може спасти Його від смерті, і був вислуханий за благочестя; хоча був Він Сином, проте навчився послуху через те, що постраждав. Досягнувши досконалості, Він став причиною вічного спасіння для всіх, хто Йому покірний.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 31(30)
Врятуй нас, Боже, з милості своєї
Господи, я покладаю надію на Тебе, †
тож хай не буду засоромлений навіки, *
спаси мене у cвоїй праведності.
Прихили до мене своє вухо, *
поспіши врятувати мене.
Будь для мене Скелею, *
притулком, укріпленим домом, – щоби спасти мене.
Бо Ти – моя скеля і моє пристановище, *
тож задля свого Імені Ти поведеш мене й опікуватимешся мною.
Ти виведеш мене з пастки, яку мені наставили, *
бо Ти є моїм притулком.
У Твої руки передаю свій дух. *
Ти викупив мене, Господи, Боже правди.
Я ж на Тебе, Господи, покладаю надію. *
Я сказав: «Ти – Бог мій. У Твоїх руках моя доля».
Спаси мене від руки моїх ворогів, *
від моїх гонителів.
Яка велика Твоя доброта, *
котру заховав Ти для тих, які Тебе бояться,
котру Ти перед людськими синами *
виявив тим, хто на Тебе надіється!
Спів перед Євангелієм
Алілуя, алілуя, алілуя
Щаслива Ти, свята Діво Маріє,
бо без смерті отримала вінець мучеництва
під хрестом Господа.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Йн 19, 25-27
† Читання святого Євангелія від Йоана
Біля Ісусового хреста стояли Його Мати, сестра Його Матері, Марія Клеопова і Марія Магдалина. Побачивши Матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до Матері: «Жінко, ось твій син!» Потім звернувся до учня: «Ось твоя Мати!» І відтоді взяв її учень до себе.
Слово Господнє
Або:
Лк 2, 33-35
Читання святого Євангелія від Луки
У той час Ісусові батько та мати дивувалися тим, що говорилося про Нього. А Симеон поблагословив їх і сказав Марії, Його матері: «Ось, цей поставлений на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі, як знак протиріччя; і тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрилися думки багатьох сердець!»
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
мч. Маманта
прп. Йоана Посника, патр. Царгородського
Ап. – Гал. 198 зач.; 1, 1-10; 20-2, 5.
1. Павло, апостол – не від людей і не через посередництво чоловіка, а через Ісуса Христа і Бога Отця, що воскресив його із мертвих, 2. і всі брати, що зо мною, Церквам Галати. 3. Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, 4. що дав себе самого за гріхи наші, щоб визволити нас від цього віку злого за волею Бога й Отця нашого, 5. якому слава на віки вічні! Амінь. 6. Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав Христовою благодаттю, і перейшли на іншу євангелію; 7. не те, щоб вона була справді інша, але деякі баламутять вас, бажаючи перемінити Євангелію Христову. 8. Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба проповідували вам іншу, більше за те. ніж ми вам проповідували були, нехай буде анатема! 9. Як ми казали перше, так і нині повторяю: Коли хтось вам проповідує іншу Євангелію, ніж ту, що ви прийняли, -нехай буде анатема! 10. Хіба я отим запобігаю ласки у людей чи в Бога? Хіба намагаюся людям подобатися? Якби я ще й людям хотів подобатися, я не був би Христовим слугою.
20. Те, що пишу вам, то ось перед Богом, що не обманюю. 21. Потім пішов у сторони сирійські та кілікійські; 22. на обличчя ж мене не знали Церкви Юдеї, що у Христі. 23. Вони лиш чули, що той, хто колись гонив нас, тепер проповідує ту віру, яку колись руйнував, 24. і прославляли заради мене Бога.
1. Згодом, по чотирнадцятьох роках, я знову пішов у Єрусалим з Варнавою, взявши з собою і Тита. 2. А пішов я туди за об’явленням і появив їм Євангелію, яку проповідую між поганами, особливо знатнішими, чи, бува, не дарма труджуся чи трудився. 3. А й Тит, що був зо мною, бувши греком, не був примушений до обрізання. 4. А щодо облудних братів влазнів, які крадькома пролізли, щоб підглядати нашу свободу, що її маємо в Ісусі Христі, щоб нас поневолити
Єв. – Мр. 19 зач.; 5, 1-20.
1. Перевезлись вони на той бік моря, в країну Геразинську. 2. І коли з човна він вийшов, відразу перестрів його чоловік з гробу, що мав у собі нечистого духа. 3. Він перебував у гробах, і ніхто навіть ланцюгом не міг його зв’язати; 4. – раз-у-раз його зв’язували кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги і трощив кайдани, й ніхто не міг його уговтати. 5. Днями і ночами, завжди перебував він по гробах та горах, кричав і товк себе камінням. 6. Побачивши здалека Ісуса, він прибіг, уклонився йому 7. і закричав великим голосом: “Що мені, та й тобі, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю тебе Богом: Не муч мене!” 8. Бо він сказав до нього: “Вийди, нечистий душе, з цього чоловіка!” 9. Ще й спитав його: “Як тебе звати?” Той же відрік: “Легіон – мені ім’я, багато бо нас!” 10. І благав його вельми, щоб не виганяв їх з краю. 11. А було там на узгір’ї велике стадо свиней, що паслося собі. 12. Тож удалися до нього з проханням: “Пошли нас у тих безрогих, щоб ми ввійшли в них.” 13. І дозволив він їм. І вийшовши, нечисті духи ввійшли у свиней, тож кинулось стадо – близько дві тисячі! – з кручі у море та й потопилось у морі. 14. А пастухи їхні повтікали й порозповідали про те в місті та по селах, – то й повиходили побачити, що сталось. 15. Приходять вони до Ісуса та й бачать біснуватого; сидить одягнений, при здоровому глузді, – той, що мав у собі легіон, – і полякались. 16. І розповіли їм очевидці, як воно сподіялося з біснуватим, а й про безрогих. 17. Тож просили його, щоб вийшов з їхніх околиць. 18. І коли сідав у човен, заходився його просити колишній біснуватий про змогу бути при ньому. 19. Ісус же йому не дозволив, а сказав до нього: “Іди до свого дому, до своїх, і повідай їм, що Господь зробив для тебе і як змилосердивсь над тобою.” 20. Пішов він і взяв проповідувати у Десятимісті те, що зробив йому Ісус, – отож чудувалися всі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
