Їх є 25, вони супроводжують Папу Бенедикта XVI під час літнього відпочинку, мають рідкісний привілей вільно пересуватись по папському подвір’ї в Кастель Гандольфо. Як на свій стан, проживають у досить хороших умовах. В замін, кожна з них щодня дає 50 літрів молока. «Папські» корови. Вони є основними мешканцями ферми при літній папській резиденції. Крім них є ще кури і бджоли. А також фруктовий сад, город, оливковий гай та квітники. Всього разом 20 гектарів.
Папська ферма в Кастель Гандольфо ніколи не отримувала широкого розголосу. Вона залишається в тіні резиденції Папи, на її території, в сторону містечка Альбано. Про папську ферму сьогодні знають перш за все працівники Ватикану. Власне лише вони мають можливість купити молоко, йогурти, яйця, оливу і деколи м’ясо, виготовлені там.
За словами працівників ферми, місцеве молоко є найвищої якості. Найновіші засоби пастеризують його в температурі 75 градусів, завдяки чому молоко зберігає свої найкращі властивості. Папським коровам подають харчування, властиве для рогатої худоби, з молока якої виготовляють славнозвісний пармезан. Ватиканське молоко стало відомим після аварії в Чорнобилі. Тоді виявилось, що в ньому не знайдено жодних слідів радіоактивного забруднення. Тоді у всій Італії лікарі забороняли пити молоко, а ті, хто вкрай потребував його за будь-яку ціну, зверталися власне до Ватикану. Однак на той час там його було небагато.
В свою чергу, «папських» курей нараховується близько 300. І вони, як і корови, мають право вільно пересуватися. Щодня вони несуть понад 200 яєць. 60 курей годують на м’ясо. Домашня птиця ходить посеред старезних оливкових дерев, які мають по кілька сотень років. Плодів вони дають небагато. З них виготовляють 2-3 тисячі літрів олії, проте дуже особливого смаку. Лише кілька пляшок цієї олії з’являються на прилавках ватиканських магазинів.
Власне ця олія припала до смаку Папі Бенедикту XVI під час його першого візиту до Кастель Гандольфо. «Він захотів, щоб ми зробили йому екскурсію по всій господарці. Особливо він випитувався про вигодовування. Видно, що він має добрий підхід до звірів» – пригадує Джузеппе Беллападрона, відповідальний за господарство. «Його все цікавило. А найбільше – олія. На кінець він попробував її з горнятка і сказав, що вона йому дуже сподобалась».
Попередник Бенедикта XVI також заглядав на папську ферму. Більше від звірят його цікавили люди. Іван Павло ІІ добре знав всіх працівників, розпитував про їх родини, і навіть їх відвідував. З особливою любов’ю ставився до сільських дітей. На завершення літньої відпустки завжди організовував для своїх працівників в Кастель Гандольфо лотерею з призами.
Дуже сильно любив свою ферму Павло VI. Він часто гуляв по саду і охоче спілкувався з тваринами. Не так було з Іваном XXIII. Він, як пригадують мешканці Кастель Гандольфо, більше любив таємні виходи в місто, аніж прогулянки по своїх городах і садах. «Гіршим» від нього був лише Пій ХІІ. Спочатку він взагалі не планував користуватись літньою резиденцією. Однак у 1939 році папські апартаменти у Ватикані потребували термінового ремонту, і папа Пачеллі був змушений переїхати на деякий час до Кастель Гандольфо. Тоді йому і сподобалась його літня резиденція, хоча і надалі не приїжджав туди влітку аж до 1946 року, коли проживання в селі йому приписав лікар.
Для Пія ХІІ ватиканські маєтки у Кастель Гандольфо набули цілком виняткового характеру наприкінці Другої світової війни. 22 січня 1944 року після висадки союзників в Анзіо і перенесення лінії фронту неподалік Кастель Гандольфо, папська резиденція стала місцем притулку для місцевого населення. Стайні, стодоли та всі інші господарські приміщення перетворились на тимчасове місце для нічлігу. В садах були розміщені намети. На папській фермі знайшло притулок 12 тисяч італійців. Папа Пій XII дуже цікавився їх долею. Щодня відправляв туди свого посланця, котрий в міру можливості мав допомогти їм у їх потребах. Однак, бомбардування не оминули Кастель Гандольфо. Ферма спустошувалась, лежала в руїнах, а всіх папських корів транспортували до Ватикану.
Найбільше любив ферму в Кастель Гандольфо її засновник – Пій ХІ. То власне він у 1930 році дав розпорядження організувати церковне сільське господарство. Він виходив туди на щоденні прогулянки, на лоно природи, кожного разу, як перебував у своїй літній резиденції. Його улюбленцями серед усіх звірят були дві газелі, яких отримав в подарунок від апостольського делегата в Єгипті. Дикі звірі з’явились в Кастель Гандольфо ще раз, за часів понтифікату Павла VI. Йому подарували двох диких кабанів. Однак вони не прижилися там. Вони були занадто рухливі, і їх треба було позбутись. Вони теж не вписувались у спокійну атмосферу резиденції – пригадують найстарші працівники папської ферми.
фінансово.
Щиро дякуємо!
