Молитва відпочинку

Роздуми до Слова Божого на ХХХ звичайну неділю, рік А

Ісус замкнув уста садукеям (пор. Мт 22, 34)

Хто з нас не страждає від зайвих слів, від багатомовства? Часом хтось «дістає» мене, коли говорить багато і зайве. Часом сам злюсь, коли не можу знайти слухача, перед яким міг би потоками слів виляти свої емоції…

Ісус замкнув уста… У безпосередній присутності Учителя з Назарету закінчились аргументи, інтелект не міг вже підібрати ніяких слів, язик наче завмер.

Не дарма духовні вчителі нагадують, що існує особливий різновид молитви: молитва відпочинку. Вона має місце не просто тоді, коли сил вже немає. Її дає Святий Дух як наслідок ретельних, цілеспрямованих старань. Вона з’являється з плином часу, коли для мене перестає бути головним те, що мені чи іншим потрібно, коли вже не зациклююсь на тим, що було або що має відбуватися. Під час такої молитви головним для мене стає Він: Єдиний Господь Всесвіту, Який про все дбає, а споглядання Його – наче вливає Божественний мир в нутро та у ціле людське єство.

Звісно, така молитва потребує часу, терпеливості, тому вона нелегка. Проте, дуже потребує її кожен з нас та потребують її ті, з якими щодня спілкуюся, тому що отриманим миром зможу з ними поділитися.