Близько 50 науковців та експертів з Ужгорода, Івано-Франківська, Дрогобича, Тернополя та Львова 24-25 листопада обговорювали в Українському католицькому університеті перспективи розвитку богословської науки на конференції «УГКЦ: 20 років після підпілля. Здобутки, труднощі та перспективи становлення духовно-богословської ідентичності».
Про це повідомила прес-служба УКУ,
Науковці зосередилися на п’яти аспектах богослов’я – біблійному, патристичному, моральному, догматичному та літургійному.
З вітальним словом до учасників звернувся перший проректор УКУ Тарас Добко. Він поставив такі головні питання – як творити богослов’я, яке не буде герметичним, чи здатне богослов’я бути культуротворчим та відкритим до діалогу з іншими науками.
Богослов повинен звертати свій слух до Бога, який промовляє, і до суспільства, яке запитує, – стверджує викладач УКУ о. Тарас Барщевський. Звертаючись до теми біблійного богослов’я, він наголосив: «Богослов’я може дати новий аспект виміру ідентичності – надію. Ми можемо по-богословськи будувати ідентичність нашої традиції, дивлячись у майбутнє, водночас не боячись аналізувати минуле без упереджень». На думку експерта, на академічному рівні треба акумулювати усі результати роботи, збирати плоди досліджень, впроваджувати міждисциплінарність, адже «богослови повинні інтегруватися, а не бути ізольованими».
Доктор богослов’я диякон Олег Кіндій вважає, що партирстичний підхід до богослов’я, відповідно до вчення Отців Церкви, є найбільш цілісним, адже забезпечує зв’язок з літургікою, історією, філософією, візантиністикою та екуменізмом. «В Україні тільки почали перекладати твори Отців Церкви. Нам треба систематично формувати бібліотечну базу для викладання патрології. А для розуміння цінності патристичної літератури потрібні хороші педагоги, які би могли показати усе багатство традиції».
Експерти також обговорили питання перекладів, редагування та видання богословських текстів. «Редактори мають працювати над тим, щоб текст був доступним не лише для експертів, а й для читача, – вважає о. Тарас Барщевський. – Мовна редакція повинна забезпечувати розуміння праці».
«Щоб богословський процес природно наростав і давав результати, треба формувати богословські кадри, систематично працювати у цій сфері, – зазначає завідувач кафедри богослов’я УКУ Віктор Жуковський. – Попри труднощі, ми рухаємося дуже швидко вперед: богослов’я УГКЦ перебуває у стані становлення, проходить свій таїнственний динамічний процес».
Однак, на думку Віктора Жуковського, в Україні досі не налагоджене стабільне та системне фінансування галузі богослов’я, часто існує прірва між деклараціями та тяглістю їх реалізації, є проблеми внутрішньоцерковної комунікації. Завідувач кафедри зосередився також на освітньому аспекті богословських студій. «В УКУ уже 5 років діє програма магістратури, бакалаврату з богослов’я, а віднедавна – ліценціат літургійних наук. Також Університет впроваджує багато суміжних програм: богословські курси, сертифікатні програми, богословські зустрічі, медіа-проекти».
У своїй доповіді Віктор Жуковський розглянув тему догматичного богослов’я, яке потребує постійного балансування між академічними студіями та живим зануренням в істину: «Часто визначення істини стає домінантним, що замінює участь у цій істині. Не можна зводити все до академічного осмислення. Догматичне богослов’я треба живо і практично впроваджувати у суспільство, парафіяльні спільноти, щоб відповідати на основні виклики сучасності, – щоб богословити, треба входити в культурний та історичний контекст, – вважає експерт. – 20 років після підпілля УГКЦ ми можемо зріло і комплексно дивитися на ситуацію. Важливо об’єднатися, і не декларативно, а у конкретних, освітніх та богословських працях будувати духовно-богословську ідентичність».
Перший день конференції закінчився працею у секціях із біблійного, догматично-патристичного, літургійного та морального богослов’я.
фінансово.
Щиро дякуємо!
