Після 15-ти століть незалежного існування православний монастир св.Катерини на Синайському півострові, що має статус автономної православної церкви, стає власністю єгипетської держави.
Таке рішення ухвалив 28 травня 2025 року суд в Ісмаїлії. Воно означає, що державна влада конфіскувала величезні матеріальні й духовні багатства цього об’єкта: стародавні ікони, рукописи, стародруки, бібліотеки та інші блага, внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Монастир св.Катерини був заснований близько 530 року за наказом візантійського імператора Юстиніана I, хоча перша каплиця була побудована там на початку IV століття за наказом імператриці Єлени (яка померла близько 328-330 років), і є найстарішим донині чинним християнським монастирем у світі. Він розташований у вузькій долині Ваді-аль-Дейр на півдні Синаю. Саме на тому місці, за біблійною традицією, був палаючий кущ, із якого Бог промовляв до Мойсея (Вих 3, 1‑6). Неподалік монастиря є гора Синай, також відома як гора Мойсея (Джабл Муса), де він отримав від Бога скрижалі з Десятьма заповідями.
Монастир — це комплексна споруда, оточена оборонною стіною заввишки 12‑15 метрів і завтовшки понад півтора метра. Він стоїть на висоті 1570 метрів над рівнем моря.
Протягом століть історії монастир переживав бурхливу долю, не раз зазнаючи нападів кочових племен, що оточували його (для захисту від них використовувалися високі й товсті стіни). А коли на початку VII століття на півострові з’явилися араби, у 625 році монахи відправили делегацію до Магомета з проханням про захист. Він прийняв це прохання, видавши документ, відомий як Заповіт Мухаммеда, що гарантував захист монастиря і звільняв його від податків.
З X століття на його території також була невелика мечеть для мусульман, які там працювали, — що також до певної міри захищало монастир від нападів мусульман. Коли на рубежі IX- X століть там було знайдено мощі св.Катерини Александрійської — покровительки монастиря, його популярність зросла, а паломництва стали масовими.
Читайте також:
Через загрозу тероризму закривається монастир на Синаї
У складі монастирського комплексу налічується близько 20 церков; головний храм мав назву Переображення Господнього. Монастир також має понад 30 філій у Єгипті, Лівані, Греції, Кіпрі й Константинополі (Стамбулі). 26 лютого 2000 року св.Йоан Павло II відвідав це місце під час свого паломництва до Єгипту, в межах відзначення Великого Ювілею-2000. Папа відвідав монастирі та зустрівся з монахами, що там проживали, — які, однак, не погодилися на екуменічне богослужіння в монастирі. Молебень під проводом папи римського довелося проводити зовні, попід стінами православного монастиря.
Завдяки своїй історії та ролі, яку монастир св.Катерини відіграє у православному світі, він завжди користувався значною автономією — щонайменше з 640 року. Константинопольський патріархат офіційно надав монастиреві статус автономної православної Церкви у 1575 році та підтвердив у 1782 році. Нині материнською Церквою Синайської архієпископії є Єрусалимський патріархат. Його предстоятель висвячує наступних Синайських архієпископів, які також є настоятелями монастиря св.Катерини.
Наразі членами цієї автономної Церкви є близько 900 осіб, зокрема близько 20 монахів. Від 10 грудня 1973 року архієпископом Синаю, Райто і Фараса є Даміан Самардзіс.
Тепер, після вищезгаданого рішення суду Ісмаїлії, все майно монастиря перейде у власність держави, а перебування там монахів буде обмежене суто релігійною діяльністю і лише на умовах, які встановить новий власник. На думку деяких експертів єгипетської політичної сцени, такі рішення можуть свідчити, що президент країни — генерал Абдель Фаттах ас‑Сісі, не контролює ту частину державного апарату, формально підпорядковану йому, яку називають «глибинною державою» і яка має зв’язки з ісламськими фундаменталістами салафітського напрямку.
Це рішення також означає кінець багаторічних судових зусиль, спрямованих проти монахів із боку влади, у намаганнях держави максимально обмежити автономію монастиря.
Грецька влада і монастирська спільнота рішуче виступили проти цих рішень, вимагаючи їх скасування. Вони розпочали міжнародну кампанію, спрямовану на інформування й підвищення обізнаності світової громадськості, церков та різних релігійних громад щодо того, що відбувається з їхнім монастирем. А православний архієпископ Афін і всієї Еллади Ієронім заявив: «Я не хочу і не можу вірити, що еллінізм і православ’я сьогодні переживають чергове історичне ‘завоювання’. Це духовне світло православ’я та еллінізму зараз стикається з проблемою виживання».
фінансово.
Щиро дякуємо!
