Діти на майданах

Роздуми до Слова Божого на п’ятницю ІІ тижня Адвенту

Рід, подібний до дітей на майданах… Що це за порівняння? Міські майдани в давнину відігравали роль місця звершення влади, були місцем суспільного і політичного життя, а також місцем торгівлі, фінансових інтересів. Грецьке слово аґора може також означати «народне зібрання» або «мова на народному зібранні». Так чи інакше — це місце, де зосереджувалося життя міста (приблизно як і сьогодні). Слова Ісуса дуже сильно нагадують наші часи: з одного боку, багато серйозних справ, а з іншого — чимало марноти, бунту і незадоволення.

“ Не втікай у гру, живи реально — по-Божому!

Що ж роблять на майданах діти? Там можуть бути лише одні діти – безпритульні, без приналежності, які не мають дому. Одні діти кричать до інших, що ті не долучилися до жодної з забав. Однією з характерних рис таких дітей є бунт і незадоволення: Ми вам на сопілці грали, та ви не танцювали; ми жалобної вам співали, та ви не били себе в груди.

Йоан Хреститель із простотою дитини закликав до навернення, до покаяння, до зміни життєвого шляху. Господь Ісус із простотою дитини проголошував милосердя Отця. І той і той заради нас зробили себе немовби безпритульними. Йоан ходив пустирями Юдеї над Йорданом, Ісус — стежками Галілеї, і так аж до Єрусалима. І про себе Він казав, що Син Чоловічий не має де голови прихилити: І приступивши, один книжник сказав до Нього: «Учителю, куди б Ти не пішов, я піду за Тобою.» А Ісус каже до нього: «Лисиці мають нори й птиці небесні — гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити» (Мт 8, 19-20).

Гадаю, повчання Спасителя застерігає нас від двох небезпечних позицій: байдужості (брак рішення) і бунту (незадоволення будь-якою позицією). І йдеться тут не так про дітей, як про дорослих, чия життєва позиція залишається такою, що й у тих збунтованих і невдоволених дітей, не вдоволених нічим. Діти, що граються на майданах, — образ людей, які зробили гру зі свого життя: раз можна бути добрим персонажем, раз — розбійником, тут рятувати когось, а там — губити. Але життя — це не гра, це дар Бога, відкуплений дорогою ціною.

Не втікай у гру, живи реально — по-Божому!