У вінницькому римо-католицькому храмі Матері Божої Ангельської монахи-капуцини разом з парафіянами поставили українсько-польський вертеп. Монахи кажуть, що часи ворожнечі між Україною та Польщею добре відомі, тому, аби показати примирення двох народів та славне народження Ісуса Христа, вони і вирішили змонтувати такий вертеп.
Ідея створення україно-польської шопки належить настоятелю цього храму бр. Юстину Русіну.
«Як говорить святий Павло, Ісус Христос прийшов зруйнувати будь які поділи, в Ісусі Христі ми є всі одне і це також показує ідею цього створеного вертепу. В Ісусі Христі можна пробачити всі гріхи, в Ісусі Христі можна пробачити всі провини, які навіть були в історії, – розповідає бр.Костянтин Морозов, чернець храму Матері Божої Ангельської, – головна тематика релігійна – народження Ісуса Христа. А потім ми долали іще два села: українське і польське. Жителі цих сіл, почувши звістку, що народився син Божий, йдуть привітати його. Окрім того тут є пастирі, – показує на шопку брат Констянтин, – і ягнята, і ангели, і обов’язково Віфлеємська зірка».
Весь вертеп розміщений на тлі ночі. Фоном темної пори доби слугує темно – синя тканина. Вона розміщена позаду шопки. У нижній частині на ній намалювали фарбами засніжене село, вгорі — зірки. Ввесь вертеп розташований над вівтарем храму.
«Церква не забороняє ставити такі вертепи над вівтарем, – продовжує монах, – адже вівтар – це і є Божий престол, а в цій шопці показано народження Божого Сина».
Висота вертепу становить 20 метрів, ширина понад 10. Ця шопка – ручна робота капуцинів та парафіян. Готували такий вертеп протягом місяця. Спочатку малювали ескіз. Ляльок виготовляли з металу та воску, а одяг для них пошили на замовлення. У вертепі знаходиться майже тридцять персонажів. Монтаж вертепу тривав тиждень.
Краєзнавці розповідають, що традиція ставити такі вертепи в Україну прийшла з Польщі, ще у XVI – XVII стт. Запозичили її студенти Києво–Могилянської академії. Вони були бідні, і аби якимось чином заробити собі на прожиття, запозичили від країни–сусідки такий спосіб відзначення різдвяних свят.
За матеріалами: РІСУ
фінансово.
Щиро дякуємо!
